У Росії не було бажаючих занести передачу Сущенку, - Костіна

Про ситуацію із справою Романа Сущенка розповідає колега та керівник закордонної кореспондентської мережі «Укрінформ» Наталія Костіна.

Ірина Соломко: Роскажіть, як Національна спілка журналістів та «Укрінформ» намагаються підтримати родину Романа, і як колектив відреагував на те що трапилося?

Наталія Костіна: Жодної людини не було, для якої новина про затримання Романа не була шоком. Зараз на його доньку, яка перебуває у Києві відкрито два рахунки: у гривнях та у валюті. Потім ці кошти, які збираються на рахунках у Києві будуть переправлятися у Росію. Оскільки на рахунки, які були спочатку вказані на СІЗО Лефортово, можна відправити тільки гроші із території Росії. Тому для того, щоб цей ланцюжок працював на його доньку відкриті такі рахунки.

Спочатку перші два транші працівники «Укрінформу» збирали самі і відправляли без цього рахунку. А зараз всі, хоче допомогти родині на перебування Романа у СІЗО. Усі ці реквізити є у нас на сайті.

Основні речі йому уже передали. Зараз цим займається російський активіст Марк Гальперін. В перші дні, коли потрібно було передати якісь речі, то зіткнулися із проблемою, що не було бажаючих серед російських громадян, навіть серед волонтерів, зокрема і українських, які б бажали занести в Лефортово таку передачу. Оскільки там потрібно реєструватися, то, очевидно, що люди були під тиском і боялися цього.

Ірина Соломко: Все-таки «Укрінформ» – це державне агентство і певний рівень захисту у журналістів має бути. Можливо, у вас є унікальна інформація щодо того, що робиться збоку України на рівні Міністерства закордонних справ та інших органів влади, щоб допомогти Романові та звільнити його?  

Наталія Костіна: Сьогодні представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович на кількох зустрічах порушувала це питання із Романом. Одна із зустрічей була у Національній спілці журналістів України. Інша – у приміщенні ОБСЄ, де я була присутня. За словами Дуні Міятович, до цієї справи привернуто дуже багато уваги як міжнародних журналістських, так і правозахисних організацій та збоку уряду.

Я можу сказати, що журналістські організації дуже активно відгукнулися. Не настільки активною є реакція від міжнародних правозахисних, але ми думаємо, що це справа часу.