У столиці відкрилася виставка про репресованих українських археологів

Як зазначає Інститут Археології НАН України, тривалий час українська археологія перебувала в умовах жорсткої цензури з боку політичних режимів держав, до складу яких входили українські землі. Тому як галузь, що впливала на національний наратив та усвідомлення власної ідентичності, мала бути не лише підконтрольною, а й відповідати певній ідеології.

Виставка присвячена археологам, які, попри утиски й репресії, проводили дослідження та здійснили важливі наукові відкриття. Ці люди репрезентують цілі покоління репресованих українських учених-археологів, які налічують десятки чи навіть сотні імен.

Репресії проявлялися у створенні несприятливих для роботи й життя умов, забороні займатися професійною діяльністю, переслідуваннях за етнічною приналежністю чи за політичним мотивами, ув’язненні, ізоляції в психіатричних лікарнях, таборах та фізичному знищенні.

Детальніше про виставку ми розпитали у  співробітниці Інституту археології НАН України та Музею історії десятинної церкви, одної з координаторок проєкту «Наказано не знати: українські археологи в лещатах тоталітаризму» Наталії Хамайко та генеральної директорки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Катерини Чуєвої.

Наталія Хамайко: Ми намагалися цієї виставкою показати, що не тільки 30-ті роки й не тільки сталінський терор варто асоціювати із репресіями та тиском. Тому що, подивившись на археологію, ми розуміємо, що добуваючи якісь знання методом розкопок, археологія теж пише історію. І дуже важливо було цю історію підлагоджувати під основні ідеї тих держав, до складу яких входила Україна. Тому ми намагаємося брати весь період з початку зародження археології й майже до сьогодення.

Катерина Чуєва: Репресії археологів набували різних форм. Це могли бути репресії проти особистості, проти інституції, проти окремих напрямків знання, зокрема історичного. Ми розуміємо, що історія завжди була на прицілі у будь-яких функціонерів.

Наталія Хамайко: Ця виставка має вигляд банерної: зображення і невелика частина тексту, яка пояснює, що ми хотіли сказати на тому чи іншому банері. Кожен банер представляє якусь персоналію. 20 банерів і 20 українських археологів – від Вовка до Брайчевського. Ми намагалися показати всі етапи розвитку, показати негативний вплив всіх тоталітарних режимів, як Російська імперія, як Радянський Союз, якому належить пальма першості. Але ще є тиск польської держави та тиск нацистської Німеччини.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS