У XXI столітті сировинна економіка — це синонім бідності і безпрецедентної трудової міграції — Кінах

Андрій Куликов: МВФ оновив прогнози розвитку економіки на найближчі роки та покращив оцінку світової економіки до 6% у 2021 році. Водночас щодо України Фонд очікує зростання ВВП на 4%. Як нам ставитись до такого повідомлення?

Анатолій Кінах: Цей прогноз, зростання ВВП на 4%, є достатньо оптимістичним. За перший квартал поточного року у нас буде від’ємний показник ВВП у порівнянні з першим кварталом 2020 року, десь мінус 1,5%. Продовжуються негативні тенденції минулого року – так і відсутня програма діяльності Кабінету Міністрів України. Відсутній комплексний план відновлення економіки в посткарантинний період. Це створює величезні ризики для нашої держави, бо паралельно поглиблюються темпи деіндустріалізації й промисловість України в цьому році має від’ємний індекс. Падіння обсягів виробництва десь на рівні мінус 4-5%. Тому для того, щоб мати цей прогноз необхідно дуже жорстко і системно змінювати політику розвитку нашої економіки.

• За даними МВФ, у нас 60% громадян живуть на межі чи нижче межі бідності.

Андрій Куликов: Як це пов’язано з карантином? Є дані, що в нас різко зменшується кількість робочих місць.

Анатолій Кінах: На 1 січня 2021 року загальний борг українських громадян за житлово-комунальні послуги, включаючи природний газ та електричну енергію складав 73,6 млрд гривень. Це дуже серйозний колапс платіжної системи й безумовно негативно впливає на роботу малого, середнього бізнесу. Це має прямий зв’язок з локдаунами.

Україна в черговий раз вводить локдаун на окремих територіях, включаючи Київ, без комплексних засобів мінімізації наслідків із точки зору збереження робочих місць, підтримання зайнятості, фондів оплати праці й багато іншого. Це формує дуже серйозний ріст безробіття в Україні в порівнянні з минулим роком, практично у 2,5 рази.

• Тільки за офіційними даними в Україні 2,5 мільйони безробітних.

Одною з найголовніших проблем для нашої держави, включаючи розвиток нашої економіки, є проблема, яка загострюється – тенденціях до деградації державних інститутів влади з точки зору їх професійності й вміння працювати програмними методами. Ця проблема загострилась, особливо в умовах пандемії, коли необхідні нестандартні й дуже динамічні високопрофесійні дії по підтримці платоспроможності, зайнятості, оптимізація виробництва, імпортозаміщення, доступ до банківських ресурсів.

• Наша економіка має суто сировинний характер. У структурі нашого експорту близько 70% – це сировина аграрного, металургійного, хімічного комплексу.

Сировинний характер української економіки подібний до економіки британських колоній, які постачали сировину і дешеву робочу силу. Нам необхідно жорстко розірвати цей зв’язок. Торгівлею сировиною ми виснажуємо чорнозем, постачаємо сировину – кукурудзу, пшеницю, місо птиці. Потім на цю валютну виручку знов закуповуємо за кордоном мінеральні добрива, нафтопродукти. Таким чином ми виснажуємо чорнозем і створюємо робочі місця за кордоном.

• Нам необхідно дуже серйозно реформувати переробну галузь, щоб продавати не пшеницю, а макарони й борошно, створювати додану вартість в Україні.

Таким чином фермер за рахунок доданої вартості отримуватиме високі прибутки з результатів своєї праці. Не можна і далі формувати наш розвиток як сировинну державу. У XXI столітті сировинна економіка – це синонім бідності, безпрецедентної трудової міграції. Необхідно формувати індустріально-інноваційну економіку, зберігати галузі, розвивати їх і створювати додану вартість в Україні, а не за кордоном, поповнюючи закордонні бюджети й створюючи там робочі місця.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі 

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS