Василь Шандро: Зараз Європа переживає не найкращі часи через потік мігрантів і це викликає низку проблем. Яка реакція європейців та зокрема угорців на це?
Андрій Солодько: Поліція, влада дуже вороже налаштовані до мігрантів, їх намагаються використати для внутрішньополітичних ігор. Прем’єр Угорщини базує свою підтримку на праворадикальних партіях і місцеві це підтримують.
Ілона Довгань: Це якось вплинуло на криміногенну ситуацію?
Андрій Солодько: Ні, не вплинуло. Там постійно чути сирени, їздять швидкі, поліція. Але мігранти стараються бути невидимими, тому що бояться бути заарештованими та відправленими у табори.
Ілона Довгань: З яких країн найбільше мігрантів?
Андрій Солодько: Найбільше із Сирії. Статистика каже, що там є і іракці, й афганці. Цікаво, що серед них є економічні мігранти — ті, які просто побачили, що йде хвиля міграції і захотіли під її шумок мігрувати також.
Ілона Довгань: Куди вони найчастіше мігрують?
Андрій Солодько: Найчастіше — Німеччина, Австрія та Швеція, Норвегія. По-перше, тому що у цих країнах відразу надається вихідна щомісячна допомога.
Василь Шандро: Які причини такої міграції?
Андрій Солодько: Здебільшого їдуть ті, які зараз не знаходяться в Сирії, а ті, хто звідти вже виїхав. Найчастіше вони локалізуються у таборах у Туреччині та поставлені перед вибором, чи залишатися там і не отримувати жодної фінансової підтримки, або ж мігрувати через Туреччину далі.
Ілона Довгань: Чому тисячі мігрантів застрягли в Будапешті?
Андрій Солодько: Насправді, це вина угорської влади. Вони не хотіли надавати їм статус біженців, тому що у ЄС є правило, що досьє розглядається у тій країні, в яку ти спочатку в’їхав. Тому, з однієї сторони уряд не хотів розглядати всі ці досьє в Угорщині, тому що якщо він буде масово відмовляти, то міжнародна спільнота тиснутиме. З іншого боку, їх не реєстрували, але тримали для того, що отримати гроші від ЄС.
Василь Шандро: Чи можна говорити про приблизні цифри мігрантів цієї хвилі?
Андрій Солодько: Вже є 350 тис. мігрантів. Також ця міграція переживає піки та спади, що залежить від метеорологічних умов.
Василь Шандро: А є прогнози того, скільки ще очікується мігрантів?
Андрій Солодько: Очікується близько 500-600 тис. Німеччина вже сказала, що вона готова прийняти 800 тис. — 1 млн мігрантів впродовж кількох років. Серед тих, хто приїжджає у Європу, 60% справжніх біженців і 40% — економічні мігранти і останніх часто депортують.
Ілона Довгань: Чи маєте інформацію щодо біженців з України у зв’язку з війною?
Андрій Солодько: В Україну прибуває близько 2 000 тис. біженців на рік. Серед них багато сирійців. Потік біженців не збільшився і не збільшиться, мабуть. Україна біженцям нецікава. У нас досить високий градус нетерпимості до біженців, представників іншої раси та релігії.
Василь Шандро: А у перспективі, до прикладу, чи може Україна як найбільша за територією держава у Європі стати таким собі Ельдорадо. Європа буде давати гроші, будуватиме тут табори для біженців. Чи можливий такий варіант?
Андрій Солодько: Сьогодні ми біженців не чекаємо, тому що в країні відбувається війна. Такий варіант можливий, якщо це обговорюватиметься на рівні ООН. Це може бути економічно вигідним для України, якщо буде вестися грамотна інтеграційна політика.
Василь Шандро: Чи може європейська міграційна політика бути однією із умов вступу до Євросоюзу, ведення безвізового режиму і тому подібне?
Андрій Солодько: Насправді, ЄС здатен до такого шантажу. Якщо буде великий прилив біженців, Україні доведеться взяти якусь квоту.
Василь Шандро: Були такі фейки, що разом із великою кількістю мігрантів до Європи може проникнути велика кількість терористів. Чи існує якась база даних, чи ведеться жорсткий контроль, аби попередити трагічні події?
Андрій Солодько: Наприклад, у Німеччині будуть проводити співбесіди з біженцями чоловічої статі. Крім того, дійсно є бази даних.
Ілона Довгань: А хто ці люди — біженці? Яких вони професій?
Андрій Солодько: Цікаво, що 60% — чоловіки, тому що зазвичай у сімей не вистачає грошей, щоб переїхати разом, тому відправляють когось одного на заробітки.