Україна має позбутись більшості державних банків, - експерти Інституту податкових реформ

Пояснюють експерти Інституту податкових реформ Руслан Анфілов та Юрій Цимбал.

Андрій Куликов: Чому це важливо для громадян?

Руслан Анфілов: Якщо регулятор або державний орган говорить про те, що він буде звітувати про діяльність банків, то це вже достатньо важливий крок, тому що сьогодні державні банки складають понад 50% банківської сфери в Україні, і від того, що буде відбуватися у державних банках, залежатиме економічна ситуація в країні та наші з вами статки, депозити, купівля квартири тощо.

Андрій Куликов: Мільйони українців позбавлені такої можливості зараз як купувати квартиру або класти щось на депозит.

Руслан Анфілов: Так, за рахунок того, що сьогодні платоспроможність населення достатньо низька і люди продають валюту для того, щоб себе нагодувати, то постає питання дуже простих речей, навіть купівлі квартири. Якщо не буде дешевого кредитування, якщо не буде стабільної ситуації в банках, то пересічні громадяни не зможуть здійснити навіть елементарних речей. Сьогодні кожна бабуся тримає якісь гроші на «чорний день», і в залежності від того, якою буде банківська система, ці гроші можуть бути знецінені.

Наталя Соколенко: Що мають показувати у звітах державні банки?

Юрій Цимбал: Я для себе у цьому контексті ставлю інше питання – а чи добре те, що у нас в країні майже 50% банківської системи контролює держава? Я прибічник більш ліберальної економіки, я вважаю, що коли держава концентрує у своїх руках понад 50% банківської системи, це доволі дискусійне і спірне питання – чи то є добре для нашої економіки, чи то зло? Адже державні службовці – це така доволі ризикована категорія працівників, тому що в них низькі зарплати у порівнянні з бізнесом, тому їх дуже легко корумпувати. Тому те, що буде звітність – це добре, але я дивлюся на це питання більш глибше чи ширше. Я хочу наголосити, що банки і банківська діяльність – це довіра, а наша держава не раз нас обманювала.

Банки і банківська діяльність – це довіра, а наша держава не раз нас обманювала

Питання з Вайберу: Назвіть державні банки?

Руслан Анфілов: Це «Укргазбанк», «ПриватБанк», «Укрексімбанк» та Ощадбанк. Ще йшлося про те, що наша Укрпошта хотіла стати банком пошти, але рішення про це так і не прийняте. Така кількість банків у наші фінансовій системі – це не є добре, і загальна стратегія, яка була прийнята 21-го лютого, говорить про те, що абсолютно всі державні банки будуть проходити процес приватизації. Перший – «Укргазбанк», який вже у 2019-му році має стати приватним банком. Далі держава хотіла б відмовитися від своєї частки в ПриватБанку, далі йдеться про Ощадбанк тощо. Це все погоджено з Міжнародним валютним фондом, і це зрозуміло, адже наші кредитори вводять в країну достатньо великі кошти і хочуть мати певні гарантії.

Наталя Соколенко: Тобто державних банків не залишиться взагалі?  

Руслан Анфілов: Ні, держава обов’язково буде мати частину в своїх державних банках, і перш за все йдеться про частину в ПриватБанку та Ощадбанку, а від інших банків вона відмовиться на користь додаткових капіталів. Адже продавши банк, можна в бюджет залучити велику частину коштів.

Абсолютно всі державні банки будуть проходити процес приватизації

Наталя Соколенко: Що буде із зобов’язаннями державних банків після того, як вони перейдуть у приватну власність?

Руслан Анфілов: Це стандартна процедура, вона прописана в усіх постановах. Гарантування вкладів тоді забезпечує не держава, а фонд гарантування вкладів.

Андрій Куликов: Питання з Вайберу – якщо не буде держабанків, як держава буде проводити операції, наприклад, з продажу зброї?

Юрій Цимбал: Якщо ви звернули увагу, в нас у державі є багато міністерств та відомств, які здійснюють дотримання ліцензійних вимог – у сфері транспортних перевезень, у забезпечення пожежної охорони тощо. Якщо подивитися, як це відбувається за Заході, то там вже давним-давно люди зрозуміли, що якщо держава буде виконувати роль цього цербера, дотримувача за ліцензійними вимогами, то завжди є спокуса шляхом корумпування цих службовців створити для себе більш привабливі комерційні умови. І там запровадити таку практику: коли торкається якоїсь важливої сфери – життя, здоров’я чи безпеки людини, наприклад, то запроваджується страхування. Тобто якщо ти хочеш купити автобус та надавати послуги з перевезення – застрахуй, і страхова компанія буде перевіряти тебе краще, ніж держава, адже гроші будуть надавати страхувальники. То може нашим урядовцям варто було розглянути питання, чи можливо було б, щоб сам ринок страхових послуг брав якусь участь у страхуванні ризиків, а не сплачувати все за рахунок бюджету, адже він не гумовий, його на всіх не вистачить.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.