Україна отримала не безвізовий режим, а аванс, — Юлія Комарова

Свою версію про те, яким запам’ятається рік, що минає, висловлює політична консультантка Юлія Комарова  

Ірина Cоломко: Юліє, окресліть п’ятірку подій, які стали для вас цього року головними.

Юлія Комарова: Отже, підсумки. Робота парламенту: щось зроблено в напрямку безвізового режиму. Робота уряду: щось зроблено в напрямку витягання більшої кількості грошей з кишень громадян — особливо, в царині тарифоутворення.

Із знаком «плюс» проходила робота Верховної Ради та інших інституцій: працювали більш менш злагоджено. Але коли ми зможемо цей позитив намастити на хліб — невідомо. Кажуть, що через півроку, як мінімум.

На четвертому місці — тарифи із знаком «мінус» і що б Кабмін не робив, йому не вибачать того, що він заліз у кишені громадян.

На третій позиції — приємні тренди збереження громадської активності та військового потенціалу. Ми пробудили в собі громадянський активізм та змогли його зберегти у 2015.

Друга позиція — наші військові. Для перемоги ще потрібно повоювати, але поразки ми не зазнали. Східний кордон захищається, наша безпека в надійних руках.

Топ-один — це волонтери. Дійсно, ці люди — еліта нашого суспільства, кіборги в тилу, космополіти. Волонтерський рух не згасає, а інституціоналізується та набуває ознак саморегульованої системи.

Василь Шандро: Президент України: яка оцінка його діяльності?

Ірина Соломко: Хотіла б нагадати, що за останніми соціологічними дослідженнями підтримка Президента впала із 47% до 17% за цей рік. Це багато чи мало?

Юлія Комарова: Це абсолютно стандартний відсоток. У цивілізованому нелоялістському суспільстві  підтримка Президента має бути до 20%. Про критичні тенденції можуть говорити падіння до 2-3%.

Великий показник довіри до Президента був зумовлений не персоною Петра Олексійовича — це було очікування того, що політичний процес швидше відбувався і почнуться впроваджуватися реформи. Висока підтримка у першому турі — це знову ж таки не кредит довіри Порошенкові, а прагнення українців якомога швидше пройти виборчу процедуру і рухатися далі.

Що ми можемо сказати про Главу держави? І людина, і інститут справляється із своїми обов’язками задовільно. Відчувається втома і депресія від того, що зовнішньополітичний тиск занадто сильний. За умов мирного часу цей Президент зміг би зробити багато корисного для України і рейтинг його підтримки падав би у повільнішому темпі.

Ірина Соломко: Якими є підсумки діяльності у векторі зовнішньої політики?

Юлія Комарова: Ми отримали не безвізовий режим, а аванс. Що стосується всього іншого — я б окреслила це як напівпровали. Нам не вдалося протиснути на зовнішньополітичній арені інших своїх інтересів. Насамперед, це відхід від мінського формату, який послаблює наші позиції. Наш пріоритет — женевський формат, але попри роботу, яка велася в даному напрямку, нас не почули і не сприйняли.