«Громадське Радіо»
Ірина Славінська: Що поїхало у Франкфурт від України?
Оксана Хмельовська: У цьому році поїхав альманах із українськими найвідомішими авторами — фото, біографії і переклади найвідоміших текстів. Також поїхав найкращий книжковий дизайн, ініційований Книжковим Арсеналом, і молоді українські ілюстратори — хороший буклет, який, думаю, зацікавить міжнародну спільноту.
Також у нас є друкована програмка. Найважче дався буклет про книговидавничий ринок, тому що даних про це небагато — ми їх збирали по крупинці. Наша редакційна рада вирішила подавати найкращі цифри, щоб не відлякати міжнародну спільноту.
Ідеться про кількість книжок, кількість читачів. Хорошою є цифра, що кожен третій українець є читачем публічної бібліотеки, і 30% серед них — діти до 7 років.
Інші цифри доволі песимістичні: з 2014 року падають і наклади, і назви видань, видавці видають все менше. Але з другої половини 2016 року іде вирівнювання.
Ірина Славінська: Цього року до підготовки українського стенду для Франкфуртського ярмарку долучилося багато партнерів.
Оксана Хмельовська: Організаторами були Мінкульт та МЗС. Вони залучили партнерів, які мають авторитет на ринку — Форум видавців, Асоціацію українських видавців, Ізоляцію, яка допомогла в рекордно малий час забудувати стенд, який нагадує концепти Малевича за його архітектоніками.
Ця забудова буде і на наступний рік — вона залишиться у консульстві, і ми зможемо нею користуватися.
Анастасія Багаліка: Скільки коштувало цьогоріч звозити Україну на ярмарок?
Оксана Хмельовська: 2 млн виділив Мінкульт, сам стенд коштував понад 1 млн. Щодо решти кошторису — варто питати Мінкульт.
Туди їде делегація — Жадан, Андрухович, Катя Бабкіна, Ірина Цілик, Ігор Померанцев — і вони, звичайно, також їдуть не за власні кошти, і це добре.
Ірина Славінська: Які смислові вузли, імена, естетики є в українському бренд-буці на виставці?
Оксана Хмельовська: Візуальний концепт розробила Альона Соломадіна, яка використала концепти Флоріана Юр’єва — це шістдесятник, колишній викладач Української академії друкарства, мистецтвознавець, експериментатор.
Він експериментував з кольорами, і ці кольори та геометричні орнаменти відобразила Альона Соломадіна.
Ну і Малевич — ми презентуватимемо англомовний переклад книги Казимира Малевича. Там буде Жан-Клод Маркаде, Мирослава Мудрак і Тетяна Філевська.
Також буде стенд, розроблений за графічними експериментами Малевича: його архітектурні моделі називаються архітектонами, а графічні — планітами, і в нас теж будуть планіти й архітектони із написами «Ukraine», «New voices from Ukraine».
Анастасія Багаліка: Які були інші стенди і чого нам варто прагнути?
Оксана Хмельовська: Насамперед нам треба прагнути стати країною-гостем на Франкфуртському ярмарку. Країну до цього готують роками — Грузію, наприклад, готують вже 5 років, вона стане почесним гостем 2018 року. Цього року гостем стали Нідерланди.
У величезному залі, трохи меншому за Книжковий Арсенал, будуть представлені близько 300 нідерландських видавництв, понад 100 авторів, 300 новинок. Простір поділений на кілька зон. Мене зацікавив «книжковий лікар» — спеціальні експерти радитимуть людям, яка саме нідерландська книжка їм потрібна.
Є умова, що усі ці заходи країни-гостя фінансує сама країна. Щоб стати країною-гостем, нам потрібно за це заплатити. Якщо ми заплатили мільйон гривень за оренду стенду 100 м2, то це значно більше.
Ірина Славінська: Український стенд — це простір, подібний до зали, де є і виставка книжок, і простір для виступів. Що там може відбуватися?
Оксана Хмельовська: Там буде представлено 12 українських видавців. Якщо минулого року видавці не хотіли іти на український стенд, то цього року їх кількість вдвічі перевищила квоту.
Також у нас будуть стелажі з українськими ілюстраторами, де можна подивитися їх роботи, стелаж найкращого книжкового дизайну від Книжкового Арсеналу — 10 книг, які перемогли, і добірка арт-книг, які вийшли в останні роки.
Будуть комікси, буде шість столиків для переговорів.
Ірина Славінська: Чому ця поїздка важлива?
Оксана Хмельовська: Це турнір цінностей. Кожна країна декларує свої цінності, показує світові. Це можливість сказати слово на міжнародну спільноту інтелектуалів. Нам потрібно говорити про себе, показувати, що у нас є не тільки проблеми, що ми можемо їх здивувати.