Українці в Бразилії: зберегли мову і навчили місцевих малювати писанки

В студії Громадського радіо Вітторіо Сиротюк, президент фундації Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації

Анастасія Багаліка: Почнемо з зустрічі українських олімпійців. Ви щось про це знаєте? 

Вітторіо Сиротюк: Думаю, що Бразилія зробила велику роботу для Олімпіади. Олімпіада проходила в Ріо – найгарнішім місті, де багата природа та веселі люди. Думаю, за останнє десятиріччя – це найкраща олімпіада.

Анастасія Багаліка: Але самі бразильці не так оптимістично налаштовані до Олімпіади. Це, власне, економічне випробування для країни.

Вітторіо Сиротюк: Ми маємо економічні проблеми, але вони не є економічною кризою. В туризмі, сільському господарстві ця проблема не помічена, є криза на автомобілі, хоча зараз в Бразилії вже їх багато.

Анастасія Багаліка: Яких ще секторів економіки торкнула криза?

Вітторіо Сиротюк: Є політичні проблеми та проблеми з корупцією. В Бразилії була група людей, яка хотіла влади. Я думаю, що буде імпічмент, але ж проблеми будуть вирішуватись протягом декількох років.

Анастасія Багаліка: Ви маєте на увазі імпічмент президенту Ділмі Русеф?

Вітторіо Сиротюк: Так. Цей імпічмент не має юридичних проблем, він торкається політичних питань.

Євген Павлюковський: Якщо говорити про українців, які мешкають в Бразилії. Наскільки велика українська діаспора? Чим займаються українці в плані культури в Бразилії?

Вітторіо Сиротюк: Думаю, українська діаспора в Бразилії налічує приблизно півмільйону. Мій батько, потім я народилися в Бразилії. Зараз мені 71 рік. В Бразилію мої родичі приїхали 120 років тому.

Анастасія Багаліка: Як вдалося, що за 120 років Ви відчуваєте спорідненість з Україною?

Вітторіо Сиротюк: Ми підтримуємо свої знання української мови. Я адвокат, тому можу із впевненістю сказати, що в Конституції прописано, що є бразильською культурою. Бразильська культура – матеріальні та нематеріальні цінності, все то, чого країна набула, що до неї привезли та те, що построїли.

Анастасія Багаліка: В тому числі і українці?

Вітторіо Сиротюк: Звичайно! Писанки мають українське походження, але тепер вони увійшли до бразильської культури. Тепер є бразильські писанки. В жовтні проходить фестиваль пива. Ця традиція прийшла в Бразилію з Німеччини. Кожна етнічна група, яка перебуває в Бразилії, вносить частку своєї батьківщини – вносить свої традиції в бразильську культуру.

Євген Павлюковський: Де саме зосереджені українці?

Вітторіо Сиротюк: Українців більше в Південній Бразилії. В місті Прудинтополіс проживають 50 тис. жителів, 75 % населення мають українське походження. В телефонному довіднику зустрічаються багато українських прізвищ.

Анастасія Багаліка: Чи відчувають всі ці 75 % спорідненість з Україною?

Вітторіо Сиротюк: Звичайно. Багато хто знає і говорить українською мовою. В Бразилії є українці з єврейським походженням. Відома бразильська письменниця Клариса Ліспектор українсько-єврейського походження.

Анастасія Багаліка: Я так розумію, що свого політичного представництва українці в Бразилії не мають, тобто депутатів, мерів міста тощо.

Вітторіо Сиротюк: В Бразилії уживаються всі між собою, незалежно від їх походження. Політичних наслідків від походження народу немає. В мене 8 братів: один живе в Швейцарії, другий – в Португалії.

Анастасія Багаліка: Ваші діти відчувають своє українське походження?

Вітторіо Сиротюк: Так, звичайно. Вони обожнюють вареники, онука та жінка танцюють українські танці. Я думаю, що Україна повинна підтримувати свою культурну спадщину та, найголовніше, українську мову. Треба розробити програму по вивченню української в усьому світі.

Анастасія Багаліка: Нещодавно наша міністр освіти заявила, що українська має стати міжнародною мовою спілкування. Ця теза може бути підтримана і в Бразилії, але, я так розумію, туди повинні приїхати викладачі української мови.

Вітторіо Сиротюк: Ми разом з університетом імені Драгоманова розробили програму, де навчати українську мову можна через Скайп.