Українці витрачають 40% на продукти харчування та майже не відпочивають

«В Україні близько 40% становлять витрати на продукти харчування.  У 2015 році зросла частка грошей, які витрачаються на житлово-комунальні послуги через підвищення тарифів. А такі категорії, як відпочинок, на жаль, зменшились», — каже вона.

Андрій Гарасим: Нещодавно GfK Group провела дослідження роздрібної торгівлі Європи і вперше до нього було включено роздрібний ринок й України.

Тетяна Ситник: Дійсно, вперше Україну було включено в досить солідне дослідження. Вона потрапила в компанію таких країн, як члени ЄС, а також Норвегії, Туреччини, Росії.  Метою дослідження є порівняння потенціалу розвитку галузі роздрібної торгівлі у різних країнах. Оскільки розрахунки проводяться в євро, то Україна, звісно, займає найнижчі позиції, але є потенціал для зростання. Особливо, якщо говорити про те, скільки дає 1 кв. м площі роздрібної торгівлі в Україні у порівнянні з іншими країнами.

Андрій Гарасим: Чи можете щось сказати про споживчий попит в Україні та країнах-учасниках дослідження?

Тетяна Ситник: Якщо говорити в порівняльних термінах, в термінах  євро, то, звичайно, Україна відстає. Вона потрапляє в зону країн з низькою купівельною спроможністю. Сюди належать також Молдова, Румунія, Болгарія, Косово, Македонія.

Наталя Соколенко: А що це означає на практиці?

Тетяна Ситник: В даному дослідженні йдеться більше про доходи, які споживач може витратити, зокрема, в роздрібній торгівлі задля задоволення власних потреб, та те, що в нього залишиться на послуги, відпочинок. До речі, Україна за цим показником також відстає — у нас найвищий відсоток витрачається саме на товари (понад 60%, тоді як в інших досліджуваних країнах цей показник сягає близько 30%). Чим далі на захід та північ — тим багатші там країни.

Державна служба статистики наводить такі цифри: в Україні близько 40% становлять витрати на продукти харчування.  У 2015 році зросла частка грошей, які витрачаються на житлово-комунальні послуги через підвищення тарифів. А такі категорії, як відпочинок, на жаль, зменшились.

Андрій Гарасим: Розкажіть, як змінювався індекс споживчих настроїв.

Тетяна Ситник: Цей індекс має шкалу від 0 до 200, де 100 — це таке серединне значення, яке означає, що частка тих, хто оптимістично оцінюють економіку, дорівнює частці тих, хто оцінює її негативно. Впродовж 2015 року цей індекс становив менше 100. Коливався між 40 і 60. Тобто можемо сказати, що є стабільний песимізм.

Україні притаманне переживання песимізму, тому було тільки декілька разів, коли цей індекс перевищував 100. Наші німецькі колеги прогнозують Україні падіння  обсягу роздрібного товарообігу в Україні на 1,2%, в Росії — на 3,6%, в Чехії — на 2,9%.