Українська «економіка війни» успішно переорієнтувалася і вижила – Олександра Ляшенко

Андрій Куликов: Що таке економіка війни?

Олександра Ляшенко: Науковці часто плутають поняття «воєнна економіка» і «економіка війни». Воєнна економіка – це те, що пов’язано з бойовими діями, з обороною, виробництвом зброї. Економіка війни – це стан економіки нашої країни і всіх тих країн, які втягнені в цю гібридну війну.

Це і стан промисловості, і сфери послуг і всього, що було змушене переорієнтуватися, щоб бути пристосованим до нових умов. Такий стан ще називають конфліктною економікою.

Андрій Куликов: Якою мірою Україна переорієнтувалася?

Олександра Ляшенко: Багато процесів в економіці зазнали суттєвих змін. Економіка – це наука, що вивчає вибір людей, їхні інтереси і вподобання. Вона належить до поведінкових наук. Українська економіка стала мілітарнішою. Частину коштів ми переорієнтували на оборонний комплекс, де з’явилися інноваційні моделі. Але ці моделі можуть також слугувати і для мирних цілей.

Для економіки України настав час перезавантаження. Зараз вона стає більш аграрною але не тому, що зникає промисловість, а тому, що аграрний сектор приносить швидші і більші доходи. Мова зараз не йде про те, що ми будемо експортувати більше сировини, а про те, що аграрії стають відкритішими до інновацій, яких раніше не потребували.

Андрій Куликов: Якою має бути частка аграрного сектора у ВВП, щоби країна вважалася аграрною?

Олександра Ляшенко: Зараз є тенденція скептично ставитися до показників ВВП, оскільки це не точні виміри. Якщо я не помиляюся, то аграрний сектор має мати частку більше 60%. В Україні структура зовсім інша.

13,5 мільярдів доларів за 11 місяців минулого року ми отримали від експорту продуктів аграрного сектору. Ці кошти потрібно з чимось порівняти. Ось, наприклад, втрати від заборони транзиту нашої продукції територією РФ складають 1,5 мільярди доларів. Я люблю життєві порівняння. Бюджет Києва, наприклад, складає 38 мільярдів гривень. Це приблизно однакові суми. Не хочу вводити в оману фахівців, це різні фінансові потоки. В чомусь ми програємо, а в чомусь виграємо.

Ірина Соломко: Для сильних економік кризові ситуації – це хороший привід для того, щоб щось змінити і рухатися далі. Якщо говорити про українську економіку, то чи зможемо ми вийти сильнішими з цього стану?

Олександра Ляшенко: Якщо ми не загинули за три роки, то шанс стати сильнішими у нас завжди є. Днями Bloomberg оприлюднили рейтинг найбільш інноваційних економік світу. Сильні країни, звісно, тримають лідерство. Але України за останній рік посунулася лише на одну позицію. Зараз ми займаємо 42 позицію. Натомість РФ опустилася аж на 14 позицій. Першою є Південна Корея, другою – Швеція. Ці країни є лідерами, тому що вкладають великі гроші в науку. У нас є шанс робити те саме. Тому що зараз заробітна платня контролера у громадському транспорті є вищою, ніж у молодшого наукового співробітника.

Андрій Куликов: Яким є ваш прогноз для української економіки на 2017 рік?

Олександра Ляшенко: Наша економіка нагадує мені набір різної техніки, де є і 7-й iPhone і комп’ютер з дискетами. Але це добре. Це говорить про те, що ми, попри те, що дезорієнтовані, все одно рухаємося вперед. Тобто, якщо є щось старе, то його можна продати чи викинути але і нове потрібно робити.

Прогноз, я думаю, буде таким, що 2017 рік ще не стане абсолютним і швидким проривом. Але відбудуться деякі процеси, коли ми перестанемо бути як лебідь, рак і щука. Величезну оптимістичну ноту я вбачаю в інтеграційних процесах. Період розпаду великих корпорацій ми вже пройшли.