facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Українська власність у Криму: пограбування сторіччя?

Як порушують одне з основних прав людини, право на власність, у анексованому Криму, розповіла дослідниця Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Такого масштабу організованого державою грабунку історія ХХІ століття не знала. Після анексії Криму власність держави Україна, українських юридичних осіб і громадян України перетворилась на здобич агресора — доводить збірка «Крим. Анексована власність», видана Українським незалежним центром політичних досліджень.

Дослідниця Юлія Тищенко вважає, що порушення права власності є одним з індикаторів порушення прав людини на окупованій території.

За підрахунками УНЦПД, грабіжницька політика російської влади зачепила 42 тисячі майнових об’єктів української власності. Поміж захопленого — пам’ятки культури і промислові об’єкти, інфраструктура і майно громадських організацій.

Від експропріації не захищено і майно релігійних громад, у тому числі деяких громад Української Православної Церкви Московського патріархату.

Так звані «націоналізація» і «приватизація» у Криму є складовими послідовної політики державної політики Росії, спрямованої на знищення зв’язків Криму з рештою України, — пояснює гостя.

Андрій Куликов: Чому ви вважали за потрібне видати цю книгу?

Юлія Тищенко: На питання власності звертають дуже мало уваги, але це одна із частин забезпечення прав людини, одна зі складових оцінки режиму, це своєрідний індикатор значних порушень прав людини.

Ситуація у Криму дуже кричуща: якщо на Донбасі є дуже своєрідна стратегія — «анексія без анексії», то в Криму — це тотальна експропріація. Там є майно різних форм власності, зокрема і державна. Ми втратили 27 підприємств, яким належало 42 тисячі одиниць майна.

Доволі складно відслідкувати порушення права на власність фізичних та юридичних осіб, малого і середнього бізнесу, громадських організацій. Є проблеми, пов’язані з релігійними організаціями, і ускладнення у перереєстрації майна — це додатковий фактор тиску.

Ірина Соломко: Чи відбулася націоналізація майна тих, хто виїхав, і тому не підтвердив свого права на власність?

Юлія Тищенко: Можна виділити три періоди: перший — те, що назвали націоналізацією, і цей період завершився навесні 2015 року. Тоді вся державна власність була проголошена кримською власністю, або й власністю РФ.

Другий етап — ухвалений закон про викуп приватного майна. Це було схоже на експропріацію і суперечило навіть російському законодавству.

Потім почались дуже цікаві процеси приватизації експропрійованої державної і приватної власності. Минулого року цей процес пішов складно, але цього року бачимо список, у який внесені 16 об’єктів для приватизації.

Умовно: забирають вашу квартиру, а тепер її продають. І ви нічого не можете із цим зробити. Російський суд постановив, що усі рішення кримської влади абсолютно законні.

Андрій Куликов: Що змінилось, що цього року цей процес пішов успішніше?

Юлія Тищенко: Я не думаю, що все пройде дуже успішно, але перші тривожні звістки були.

Дуже кричущий випадок був, коли «Укрзалізниця», яка стала Кримською залізницею, була передана на баланс Російській залізниці. Це указ Медвєдєва.

Те ж відбувається з об’єктами культурної власності — більше 200 об’єктів за рішенням російського уряду було внесено до об’єктів федерального культурного майна. Серед них є пам’ятники ЮНЕСКО, визнані українськими.

Ірина Соломко: Що Україна робить, щоб захистити свою власність, зокрема культурну спадщину?

Юлія Тищенко: Повністю себе захистити нереально, але що стосується об’єктів культури — реально запобігти вивезенню експонатів. Для цього потрібно накласти арешт на ці об’єкти, провести певні дії.

Щодо захисту прав державної власності у судах — це складно. Це може зайняти десятиліття.

Міністр юстиції стверджує, що було подано до суду, але стосовно яких об’єктів — я такою інформацією не володію.

Ірина Соломко: Яка доля об’єктів українських олігархів?

Юлія Тищенко: Власність Тарути — це тепер власність російського президента.

Якщо раніше у когось були ілюзії, що можна мати зареєстрований бізнес в Україні і водночас у Росії, — вони не виправдались.

Якщо говорити про «Кримський Титан» Фірташа, то у Росії як підприємець зареєстрована дочка, і від її імені здійснюється діяльність.

Щодо власності Коломойського — там все дуже сумно. Там забрали все, що можна встановити.

Почитати книжку можна на сайті Українського незалежного центру політичних досліджень.

Поділитися

Може бути цікаво

Третя штурмова бригада відкрила школу операторів FPV-дронів

Третя штурмова бригада відкрила школу операторів FPV-дронів

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

Як громади спільно розв’язують проблеми в умовах обмежених ресурсів

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави

108 днів у Оленівці та жодної компенсанції за полон від держави