Громадське радіо
Тетяна Трощинська: Що це змінить для кожного нашого слухача, якщо змінить?
Юлія Головатюк-Унгуряну: Цей закон спрямований на врегулювання відносин в сфері комунальних послуг, щоб ці відносини були прозорими. Щоб ми розуміли, що послуга надається якісно, за справедливу ціну. Необхідно також відмітити, що в 2015 році був прийнятий закон про особливості права власності в багатоквартирному будинку, в якому зазначалося, що співвласники багатоквартирного будинку мають вибрати форму управління. Це може бути ОСББ, вони можуть також управляти самостійно, це зазвичай для будинку з невеликою кількістю квартир, або ж обрати управителя. Але з прийняттям цього закону не всі питання були вирішені.
Без закону про житлово-комунальні послуги Кабмін не міг затвердити типовий договір надання такої послуги як управління багатоквартирного будинку, власне з прийняттям закону це питання знімається. Саме в цьому якраз і полягала колізія. Крім того, влітку цього року був прийнятий закон про комерційний облік теплової енергії, водопостачання, також потрібні були зміни до закону про ЖКГ, який знімає протиріччя. Це основне в законодавчій площині.
Тетяна Трощинська: А в практичній площині?
Юлія Головатюк-Унгуряну: Закон про житлово-комунальні послуги передбачає такі основні моделі відносин, які можуть вибрати співвласники.
1. Прямий договір – коли співвласники укладають індивідуально договір з виконавцем відповідної комунальної послуги (постачання теплової енергії, водопостачання, вивезення (поводження з побутовими відходами)). Прямий договір передбачає також, що утримання внутрішніх прибудинкових систем буде утримуватися виконавців відповідної комунальної послуги. відповідальність Теплокомуненерго чи водоканалу буде на межі будинку.
2. Колективний договір – він буде укладатися один від імені співвласників. Буде укладати уповноважена особа (управитель. Керівник ОСББ, може навіть співвласник).
3. Договір з колективним споживачем, ОСББ може виступати колективним споживачем, відповідальність Теплокомуненерго чи водоканалу буде на межі будинку.
4. Прямий договір без обслуговування внутрішньо-будинкових мереж – якщо співвласники не домовилися, на яких умовах і за якою ціною компанія надає послуги з утримання внутрішньо-будинкових систем. Якщо вони протягом року так і не прийняли такого рішення.
Василь Шандро: Управитель – що це за посада, те, що управдом раніше називалося?
Юлія Головатюк-Унгуряну: Певною мірою так, якщо звичайно споживачу хочеться так називати. Управитель – той, хто забезпечує належне управління спільним майном багатоквартирного будинку. До його функцій включається обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, проведення поточного ремонту, прибирання.
Тетяна Трощинська: Він це організовує, шукає людей?
Юлія Головатюк-Унгуряну: Так, це можуть бути люди в його штаті, це можуть бути люди на аутсорсінгу, все залежить від того, який будинок, як співвласники домовились і скільки вони готові за ці послуги платити. Оскільки ціна за послугу з управління багатоквартирного будинку – договірна.
Василь Шандро: Ми думаємо зазвичай – більше ми будемо платити чи менше. Більше участі треба буде брати в житті будинку чи менше? Хочеться, щоб менше і платити і робити, а виходить, що більше відповідальності лягає тепер на власника квартири.
Юлія Головатюк-Унгуряну: Насправді ця відповідальність є з моменту, як вони приватизували цю квартиру, або її купили. Єдине, що в нас відсутній такий інститут «власник», і цей закон спрямований на те, щоб розвинути цей інститут власника. Тому що хто краще за власника може прийняти ефективне рішення і забезпечити належне утримання майна. Зараз буде більше інструментів для цього. На сьогоднішній день так звані ЖЕКи були призначені органами місцевого самоврядування. Можна було бути незадоволеним цією послугою, однак не було інструментів вибору, а зараз ці інструменти відкриваються. Таким чином буде формуватися конкурентний ринок цих управителів. Закон вводиться через півроку.
Юлія Головатюк-Унгуряну: Якщо співвласники не обрали управителя, проводиться конкурс (орган місцевого самоврядування бере на себе цю функцію). Є розроблений Мінрегіоном порядок проведення такого конкурсу.
Тетяна Трощинська: Як Мінрегіон проконтролює цю прозорість?
Юлія Головатюк-Унгуряну: В першу чергу, повинні контролювати самі співвласники і жителі громад. Якщо не задовільняє процедура чи управитель, якого вам вибрали, ви можете завжди подати навіть позов до суду. Крім того, закон передбачає, якщо такий управитель обраний органом місцевого самоврядування – співвласники можуть розірвати такий договір в односторонньому порядку, попередивши управителя за два місяці.
Тетяна Трощинська: Як оплачуються послуги управителя?
Юлія Головатюк-Унгуряну: Ціна буде договірна.
Орган місцевого самоврядування (В Києві – КМДА) оголошує такий конкурс, формує конкурсну документацію, правила, визначає перелік будинків, які саме послуги повинні надаватися по конкретному будинку, надає інформацію про технічний стан будинку.
На основі цієї документації ті учасники, потенційні управителі аналізують, оцінюють, рахують вартість послуги, калькулюють скільки коштуватиме утримання будинку, а також рахують, якою має бути винагорода управителя. Управитель рахує, подає свою конкурсну пропозицію і надає про себе інформацію, про свій фінансовий стан. І за п’ятьма критеріями орган місцевого самоврядування буде обирати цього управителя. Ціна на цю послугу буде базуватись на тій ціні, яку запропонує переможець. З усіх 5 критеріїв (майнове забезпечення, фінансовий стан тощо) ціна буде мати найбільшу вагу.
Тетяна Трощинська: Чим вигідніше це буде, тим більше шансів, що цей управитель прийде?
Юлія Головатюк-Унгуряну: Так.
Тетяна Трощинська: Запровадження пені за прострочену протерміновану плату за житлово-комунальні послуги діятиме з 1 січня 2019 року, але разом з тим це теж реальність. Як це працюватиме?
Юлія Головатюк-Унгуряну: 0,01 % – це дуже малесенький розмір пені. Якщо людина не сплатила послугу вчасно, буде нараховуватися така пеня саме на розмір того боргу, який є в цієї людини. Крім того, закон захищає людей. Якщо є заборгованість за пільги, субсидії, або доведена заборгованість по зарплаті, то пеня такій людині нараховуватись не буде.
Василь Шандро: Тоді довідку з роботи брати, про те, що не платять зарплату?
Юлія Головатюк-Унгуряну: Так, необхідно надати документи, для того, щоб підтвердити цей факт. І все, в цьому випадку з людини знімається ця відповідальність.