Урядова програма по гідроенергетиці шокувала екологів, — Дмитро Іванов

Голова підрозділу Національного екологічного центру України Дмитро Іванов розповідає про нову програму розвитку гідроенергетики, прийняту на цьому тижні урядом. Згідно з нею, частка електроенергії, яка планується вироблятися на об’єктах гідроенергетики, має бути збільшена вдвічі.

Андрій Гарасим: Розкажіть про ваше ставлення до цієї програми з позиції еколога.

Дмитро Іванов: Цей документ з’явився зненацька. Ні енергетики, експерти в цій галузі, ні тим більше екологи нічого про нього не чули. Ми побачили нову програму, вже коли вона була опублікована після прийняття 13 липня. Це був абсолютний шок для експертів з довкілля, оскільки впровадження цього документу матиме катастрофічні наслідки для екології України.

Дмитро Тузов: Чому?

Дмитро Іванов: Програма передбачає будівництво неймовірної кількості гідроенергетичних потужностей, які за своїми обсягами є величезними техногенними будовами, оцінка яких з точки зору довкілля не проведена взагалі. Більше того, як з’ясувалося, Міністерство екології та природних ресурсів відреагувало на цей законопроект за кілька днів до його прийняття. Ця програма не може бути погоджена міністерством. По-перше, тому що згідно з вимогами чинного законодавства, вона не пройшла екологічну експертизу. Більше того, є чимало міжнародних документів, ратифікованих Україною, згідно з якими такі програми будівництва мають попередньо аналізуватися. Нічого подібного не було проведено.

Андрій Гарасим: А чому саме зараз з’явився цей документ?

Дмитро Іванов: Це хороше запитання. Я б і сам хотів поцікавитися у пана Гройсмана, з якого дива з’явився цей документ. Оскільки жодних передумов для цього не було.

Дмитро Тузов: Чому? Хіба Україні не потрібна електроенергія? Ще й на тлі того, що ми постійно говоримо про ризик атомної енергетики.

Дмитро Іванов: Мова йде про низку дій. По-перше, це реконструкція діючого каскаду ГЕС на Дніпрі. Перший етап вже відбувся. Другий етап — встановлення нового обладнання. Проти цього заперечувати нема сенсу. Але треба зважати на той момент, що ми маємо справу з природою, з річками. Наприклад, минулий рік був одним з наймаловодніших років за всю історію спостережень. Відповідно, це наклало відбиток і на потенціалі гідроенергетики — найменша кількість виробленої електроенергії за всі роки. Кліматичні зміни реально впливають на цей процес.

Насправді нинішні ГЕС на Дніпрі виробляють приблизно 5% від загального обсягу електроенергії.

Проекти, закладені в програмі, передбачають будівництво протягом 5-10 років. Знаючи нашу економіку і нашу здатність «швидко» будувати, ми всі розуміємо, наскільки все затягнеться. Планувати таке будівництво у нашій країні в даних умовах — нереально.

Крім всього іншого, треба розуміти, що половина запланованих потужностей не є навіть генеруючими. Там є три ГАЕС, принцип роботи яких полягає у перетворенні електричної енергії, що отримується від інших електростанцій, в потенційну енергію води. Їх будівництво було заплановане ще на 27 з’їзді КПРС. Ці проекти потрібні для роботи в парі з атомною енергетикою, оскільки планувалося 22 атомних реактори на території України. Тоді інакшого способу регулювання потужностей не існувало.

Дмитро Тузов: Де саме планується будівництво?

Дмитро Іванов: Планується перегородження шістьма дамбами, побудованими вище Дністровської ГАЕС на Дністрі. Це всім відомий Дністровський каньйон, який є об’єктом природно-заповідного фонду. Там суцільні національні природні парки.

Минулого року Тернопільська та Івано-Франківська обласні ради, вже знаючи про ці плани «Укргідроенерго», одноголосно проголосували проти такого проекту.

Дмитро Тузов: До речі, на західній Україні серйозні проблеми з тим, що там будуються маленькі гідроелектростанції на маленьких гірських річках, і вони суттєво впливають на екологічну ситуацію в регіоні. Тобто проблеми зі збільшенням масштабів будівництва так само збільшуються?

Дмитро Іванов: Звичайно. Зауважте, що мала гідроенергетика, яка вважається зеленою, звичайно, вигідна, але в Україні її будують варварськими  методами. Замість того, щоб зробити, як у всьому цивілізованому світі, коли на одній річці кладуть одну турбіну, яка виробляє електроенергію у невеликих кількостях, у нас перегороджують дамбою всю річку і викладають воду в трубу. Так ефективніше, але при цьому повністю знищується гірська річка.

Дмитро Тузов: Який вихід з цієї ситуації?

Дмитро Іванов: Експерти пропонують відходити від тієї радянської парадигми енергетики, яка в нас існує. Ми будували неймовірні за обсягом і потужністю енергетичні об’єкти: атомні блоки і величезні потужні станції. Але у всьому світі цей процес давно уже припинився. Потрібно переходити на потужності іншого обсягу — місцеві.

Треба не забувати, зрештою, що у нас є ще два чудових джерела відновлюваної енергетики — вітрова і сонячна енергетика. В Європі, зокрема в Німеччині, така енергетика займає приблизно 20% всього енерговидобування.

Дмитро Тузов: Що треба зробити, щоб скоригувати ту програму розвитку гідроенергетики, яку прийняв уряд?

Треба впровадити звичайні двотарифні лічильники по всій Україні. Їх існування вже передбачено законом. Люди самі вмикатимуть пральні машини вночі і уникатимуть навантаження на лічильник за рахунок фінансового інтересу.

Дмитро Іванов: Я думаю, що її треба просто відмінити, бо вона не підлягає коригуванню. Відсотків 80 у цій програмі просто не може бути реалізовано. Натомість гідроенергетики і екологи радять запровадити систему «Smart grid» — розумні мережі. Це система коригування потужностей різних генераторів, які існують у всій Україні. Ця система давно працює у світі. 

Нам просто треба зменшити обсяг споживання електроенергії.

Дмитро Тузов: Чи можна якось вплинути на це рішення уряду?

Дмитро Іванов: Екологічні організації України вже готують заяви до уряду з вимогою відкликати цей документ.