В Криму заборонили вшанування річниці депортації кримських татар: Таміла Ташева

 “Масовий мітинг у Криму заборонили, але масові вшанування відбудуться і в Києві, і в Одесі, і в інших містах”, – каже Таміла Ташева і додає, що кримських татар підтримав весь світ, хоча і “питання кримських татар трохи відійшло з порядку денного”. 

Лариса Денисенко: 11 травня 1944 року був підписаний документ про виселення кримськотатарського народу з території Криму, і весь цей тиждень Україна буде говорити про цей страшний злочин проти людства. Як в Києві планують вшановувати пам’ять про депортацію вашого народу?

Таміла Ташева: Так, дійсно, це жахливий злочин, адже депортація всіх татар з півострову так або інакше відобразилась на народові, при чому, як на самих жертвах, так і на їх дітях та онуках. Тому що знищувалися не тільки люди в той чи інакший спосіб, а й були намагання знищити кримськотатарську культуру та мову, і яскравим свідченням того є те, що молоде покоління татар у Криму кримськотатарської мови не знають взагалі, або не знають досконало.

Пам’ять про цю сумну подію в Києві будуть вшановувати, починаючи з 14 травня, коли в університеті ім. Т.Г. Шевченка відбудеться лекція за моєї участі та участі шановного Мустафи Джемілєва про те, як зараз потрібно відноситися до Криму і як з ним працювати. Потім в ніч з 17 на 18 травня відбудеться акція «Запали вогник у своєму серці», яка почнеться о 19 годині, а вже о 20 годині запалають свічки. І, власне, 18 травня відбудеться вечір-реквієм в Національному оперному театрі, який почнеться о 18 годині, а о 19 пройде траурний мітинг, в яком братимуть участь лідери кримських татар, високопосадовці та всі охочі кияни і гості столиці.

Нажаль, в Криму окупаційна влада заборонила будь-які урочистості з приводу цих сумних подій, аргументуючи своє рішення побоюванням проявів екстремізму з боку кримських татар. І якщо минулого року траурні заходи з нагоди 70-річчя депортації були винесені за межі Сімферополя, хоча завжди за роки української незалежності вони відбувались в центрі кримської столиці, то тепер офіційне вшанування жертв депортації заборонили взагалі.

Ірина Славінська: Як у сучасному поколінні проживається ця пам’ять про депортацію, і чи знаходиться для вашої сумної історії місце в теперішній Україні?

Таміла Ташева: Наше суспільство, на щастя, розвивається, і те, що було заборонено і притискалось за часів депортації та радянської влади, зараз має вільний розмах. Наприклад, про те, що Мустафа Джемілєв свого часу голодував 302 дні ніхто не знав, а зараз про Надію Савченко та її протестне голодування знає весь світ.

Про трагедію кримських татар раніше або замовчували або говорили тільки ганебно через брехливу пропаганду радянської влади А минулого року після анексії Росією рідної для кримських татар землі, нас щиро підтримали як Україна, так і більшість країн світу, тому що є сучасні засоби інформації, за допомогою яких легко дізнатись правду.

І зараз ця підтримка є доволі сильною, хоч саме питання Криму поки що затерлось у зв’язку з більш актуальними і важливішими подіями на сході України.  І ця суспільна підтримка надихає на надію про повернення Криму для того, щоб і надалі вкладати в нього своє життя, розвивати його таким чином, щоб більше ніхто не зміг відібрати кримську землю у кримських татар.