В НАТО побоюються, що після виборів 2019 року в України зміниться курс, - експерти

У студії Громадського радіо – Олексій Семеній, директор Інституту глобальних трансформацій та політолог Костянтин Батозський.

Сергій Стуканов: Вчора опублікували декларацію за результатами саміту, що складається з 79 пунктів. У ній 64-й пункт присвячений Грузії, 65-й – Україні. НАТО визнала, що Україна є країною, яка прагне до Альянсу.

Олексій Семеній: НАТО це вже років 20 як визнає, починаючи з Хартії про юридичне партнерство. У жодному з форматів співробітництва Україна не просунулася. По статусу ми на тій же позиції на якій були у 2008 році. Варто задуматися, що попри значні зусилля офіційної влади вже тоді змін досі не відбулося. У світі того ж року з’явився лист від трьох основних керівників держав. Особливого супротиву в Україні він не викликав. Потім був тиск безпосередньо від тодішнього президента США Джорджа Буша, він приїздив до Києва. Американці включалися по повній. Тому говорити зараз про те, що ми матимемо щось більше, немає підстав.

За результатами зустрічі маємо дві декларації про Україну та Грузію. Прогресу стосовно України у ній немає, а прогрес Грузії на рівні певних зазначень – є.

Сергій Стуканов: У декларації пише: «У світі поновлених українських аспірацій на членство в НАТО ми залишаємося на рішеннях, які були ухвалені на саміті в Бухаресті, а також на інших самітах». Тобто, справді ми повернулися до ситуації 2008 року.

Олексій Семеній: Тут виникає питання про результати. У той час я працював в адміністрації президента Ющенка. Наприклад, позиція німців тоді була такою, що в липні 2008-го Меркель приїхала до Києва, не зважаючи на всі слова її радників, які були проти цього. Вона поїхала, бо в Бухаресті побачила наскільки важливим є це питання і скільки емоцій воно викликає (і не лише в українців). На запитання Ющенка про те, чому нам в Бухаресті не дали План дій щодо членства в НАТО, вона сказала: «Ви може гарантувати, що коли через два роки на наступних президентських виборах можливо оберуть іншого президента, ваша країна не змінить позицію в цьому питанні?».

Сергій Стуканов: Тобто, вони чекають 2019 року?

Олексій Семеній: Вони не чекають, вони розуміють, що у 2019-му, незалежно від того хто саме стане президентом, будуть зміни. Які зміни? Це вже питання.

Не зважаючи на багато змін у світі, на шок і страждання, які принесли дії Росії, якщо зараз провести опитування щодо підтримки НАТО, то переважної більшості «за» Організацію – немає. Якщо позиція суспільства в конкретному питанні не змінюється, не зважаючи на дуже серйозні внутрішні шоки, то це означає серйозність і варто над цим задуматись.

Анастасія Багаліка: Що думає Донбас про членство України в НАТО?

Костянтин Батозський: На пряме запитання «як ви ставитесь до НАТО?» відповідь була переважно завжди негативною. Ніхто ніколи на Донбасі не пояснював людям природу цього Альянсу і яка його роль у сучасному суспільстві. Зараз сенс існування НАТО потрібно пояснювати через призму війни.

Можна говорити навіть так: якщо ми будемо членами НАТО і проти нас знову буде здійснена агресія РФ чи підуть ядерні держави Америка, Британія та Франція захищати Україну? Цього питання уникають навіть у західних експертних колах.

Сергій Стуканов: Сумнівних моменти  є два: хто стане президентом у 2019-му і чи не зміниться від цього курс у політиці, другий – настрої людей. В українській частині декларації просто згадується, що країни-члени НАТО залишаються вірними рішенням Бухарестського саміту, без жодних згадок про членство. У грузинській частині – «ми залишаємося вірними саміту про те, що Грузія стане членом НАТО». Коментар щодо цього нам дав Олексій Гарань, науковий директор фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.

Олексій Гарань: Якщо говоримо про зустріч  з президентами Грузії та України, то після неї Генеральний секретар оприлюднив заяву, де у десятому пункті говориться про те, що Україна є ключем для безпеки у євроатлантичному просторі і є його невід’ємною частиною. Важливо, що у фінальній декларації саміту сказано: «У світлі відновлених прагнень України щодо членства в НАТО ми підтверджуємо рішення, які були прийняті на Бухарестському саміті». А на тому саміті було вирішено, що Україна і Грузія стануть членами НАТО. Тому, це те формулювання за яке боролося українська делегація.

Так, по Грузії формулювання сказано сильніше. Думаю це пояснюється тим, що вони, на відміну від нас, не тратили 6 років з 2008-го по 2014-й. Але рух України вперед є, це безумовно.

В обох документах зазначено, що НАТО не визнає ́ анексію Криму і не ви ́знає. І це формулювання є дуже важливим напередодні зустрічі Трампа з Путіним. Також згадано і про заручників в Росії та в Криму, і про репресії проти кримських татар. Це сильна заява. Ми досягнули не всього чого хотіли, але принаймні блокування з боку Угорщини вдалося обійти.

Анастасія Багаліка: Зустріч Трампа і Путіна має відбутися 16 липня у Фінляндії. Що ви про неї думаєте?

Олексій Семеній: Я б не перебільшував значення того, що може наробити чи сказати Трамп у Гельсінкі. Він буде подавати це як власну перемогу і подавати на контрасті з Обамою. Першочергово Трамп грає зараз на електорат у США, але грає успішно.