Зараз лише 2-3% площі України — степи, а раніше їх було 40% — Анна Куземко
Цього року Інститутові ботаніки імені Холодного НАН України виповнюється 100 років. Хто такі сучасні ботаніки та що вони досліджують?
Говорили з докторкою біологічних наук, провідною науковою співробітницею Інституту ботаніки НАН України, співзасновницею Української природоохоронної групи Анною Куземко.
Анна Куземко: Ботаніки бувають різними. Є люди, налаштовані лише на науку. Їм цікаво знайти щось нове, визначити, додати у гербарій.
Є ті, що працюють у лабораторіях, у білих халатах. Серед польових ботаніків є багато людей, які люблять подорожувати, їздять в експедиції, ночують у наметах у складних умовах.
- Це різні люди, яких об’єднує любов до рослин. Про рослинний світ вони знають трохи більше, ніж інші люди.
Основним завданням інституту у 50-х роках був пошук ресурсів. Нині наше завдання — охорона біорізноманіття. В Україні, у порівнянні з іншими країнами, залишилося мало живої природи. Ліси вирубані, степи розорані, болота осушені. Зникають рослини та тварини, бо їм нема де рости, жити.
В Україні є понад 100 рослин, які не ростуть більш ніде
Анна Куземко: Зникають рослини, чутливі до умов довкілля. Якщо рослина може рости на луках, степах, лісах, то їй мало що загрожує. Малопоширені рослини називають ендемічними. Наприклад, мерінгія бузька. В усьому світі є три точки, де вона росте: пониззя Південного Бугу та каньйон річки Мертвовод. Ця рослина охороняється на європейському рівні.
- Якщо вона зникне там, то її не стане на планеті зовсім, повернути її не можна.
Є рослини, які є у наших списках, у Червоній книзі, як непідтверджені знахідки. Вони були раніше, але нині ці рослини ми не знаходимо. Імовірно, вони зникли. Буває таке, що 50-100 років рослину вважають зниклою, але зрештою її таки знаходять.
З поширених лише в Україні рослин є ще гвоздика бузька та волошка білоперлинна. Таких ендеміків щонайменше сотня.
Які наслідки тотального розорювання?
Анна Куземко: Степова зона в Україні – це понад 40% її площі. Потенційно степи мали б займати таку ж територію. Нині, за різними оцінками, вони займають 2-3% площ. Це ділянки, непридатні для оранки, території природних заповідників.
Залишилися нерозораними стрімкі степові схили. Усе решта — розоране. Ми маємо жахливі наслідки нераціонального землекористування: ерозії ґрунту, замулення малих річок, пилові бурі. У Червоній книзі третина рослин — представники степових зон. Вони рідкісні, потребують охорони та щезають.
Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України — перша в Україні ботанічна наукова установа, де проводять дослідження у різних напрямах ботаніки й мікології, екології, клітинної біології, анатомії, біохімії та фізіології рослин, інших наук про світ грибів та рослин.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS