facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Зараз лише 2-3% площі України — степи, а раніше їх було 40% — Анна Куземко

Цього року Інститутові ботаніки імені Холодного НАН України виповнюється 100 років. Хто такі сучасні ботаніки та що вони досліджують?

Зараз лише 2-3% площі України — степи, а раніше їх було 40% — Анна Куземко
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Говорили з докторкою біологічних наук, провідною науковою співробітницею Інституту ботаніки НАН України, співзасновницею Української природоохоронної групи Анною Куземко.

Анна Куземко: Ботаніки бувають різними. Є люди, налаштовані лише на науку. Їм цікаво знайти щось нове, визначити, додати у гербарій.

Є ті, що працюють у лабораторіях, у білих халатах. Серед польових ботаніків є багато людей, які люблять подорожувати, їздять в експедиції, ночують у наметах у складних умовах.

  • Це різні люди, яких об’єднує любов до рослин. Про рослинний світ вони знають трохи більше, ніж інші люди.

Основним завданням інституту у 50-х роках був пошук ресурсів. Нині наше завдання — охорона біорізноманіття. В Україні, у порівнянні з іншими країнами, залишилося мало живої природи. Ліси вирубані, степи розорані, болота осушені. Зникають рослини та тварини, бо їм нема де рости, жити.

В Україні є понад 100 рослин, які не ростуть більш ніде

Анна Куземко: Зникають рослини, чутливі до умов довкілля. Якщо рослина може рости на луках, степах, лісах, то їй мало що загрожує. Малопоширені рослини називають ендемічними. Наприклад, мерінгія бузька. В усьому світі є три точки, де вона росте: пониззя Південного Бугу та каньйон річки Мертвовод. Ця рослина охороняється на європейському рівні.

  • Якщо вона зникне там, то її не стане на планеті зовсім, повернути її не можна.

Є рослини, які є у наших списках, у Червоній книзі, як непідтверджені знахідки. Вони були раніше, але нині ці рослини ми не знаходимо. Імовірно, вони зникли. Буває таке, що 50-100 років рослину вважають зниклою, але зрештою її таки знаходять.

З поширених лише в Україні рослин є ще гвоздика бузька та волошка білоперлинна. Таких ендеміків щонайменше сотня.

Які наслідки тотального розорювання?

Анна Куземко: Степова зона в Україні – це понад 40% її площі. Потенційно степи мали б займати таку ж територію. Нині, за різними оцінками, вони займають 2-3% площ. Це ділянки, непридатні для оранки, території природних заповідників.

Залишилися нерозораними стрімкі степові схили. Усе решта — розоране. Ми маємо жахливі наслідки нераціонального землекористування: ерозії ґрунту, замулення малих річок, пилові бурі. У Червоній книзі третина рослин — представники степових зон. Вони рідкісні, потребують охорони та щезають.

Інститут ботаніки ім. Холодного НАН України — перша в Україні ботанічна наукова установа, де проводять дослідження у різних напрямах ботаніки й мікології, екології, клітинної біології, анатомії, біохімії та фізіології рослин, інших наук про світ грибів та рослин.

Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Формат переговорів «Зеленський-Путін» — найгірший для нас — політолог Олексій Кошель

Формат переговорів «Зеленський-Путін» — найгірший для нас — політолог Олексій Кошель

Як може відреагувати Захід на передачу Іраном балістичних ракет Росії

Як може відреагувати Захід на передачу Іраном балістичних ракет Росії

Луганцям важливо показати, що саме росіяни захоплювали їхнє місто — головред «Фарватер.Схід»

Луганцям важливо показати, що саме росіяни захоплювали їхнє місто — головред «Фарватер.Схід»

«Постійний дефіцит на рівні 4-5 ГВт»: якою буде ситкація з енергетикою взимку

«Постійний дефіцит на рівні 4-5 ГВт»: якою буде ситкація з енергетикою взимку