В Україні немає економічної демократії - громадський активіст

Тетяна Трощинська: Що це за рух? І що ви пропонуєте тим, хто би мав до вам приєднатися?

Сергій Скляров: За освітою я економіст. Маю юридичну освіту. На роботі займаюся антикорупційною діяльністю, а у вільний від роботи час цікавлюсь різними економічними практиками у світі, і зокрема тим, яка може бути альтернатива нашій олігархічній системі економіки. Досліджуючи західні джерела, я помітив цікавий досвід, який пов’язаний з кооперативним рухом. І вирішив створити Інтернет-ресурс, в якому була б зібрана вся інформація, яка є в західних джерелах, перекладена українською для того, щоб доносити до українських громадян те, що у світі є певна альтернатива нашій олігархічній системі. Наприклад, в Іспанії є велика промислова корпорація «Мондрагон», де є більше 100 підприємств. В ній працюють більше 70 000 працівників, із них 80% працівників є реальними співвласниками корпорації. Вона не належить якомусь одному олігарху чи одній родині. Робітники є співвласниками. Вони отримують частину прибутку. Самі вирішують, яку частину реінвестувати, а які спрямувати на дивіденди. Основною перевагою цієї моделі називають економічну демократію.

Дмитро Тузов: Але це не нова система. Марксисти пропонували те ж саме: фабрики – робітникам, землі – колгоспникам. Але потім з’ясувалося, що рівності немає навіть між директором колгоспу та дояркою.

Сергій Скляров: Це просто були гасла, щоб на практиці маніпулювати людьми, бо все було державне. А тут по факту є дійсно власність робітників, які збираються на збори і вирішують колективно якісь питання. Немає авторитарності. Якщо ми порівняємо політичну та економічну сфери, вони дуже різняться, тому що в політиці демократія, а в економіці зовсім інша справа. В Іспанії модель працює. Нам просто треба подивитись на цей досвід, його вивчити. Перевага у тому, що працюючи там, люди отримують більше можливостей, вони більше залучені в процес. Є більша демократичність та свобода на противагу такій моделі, як в більшості приватних фірм.

Дмитро Тузов: Але той же «Форд Мотор» теж продає свої акції і кожен робітник може купити собі акції.

Сергій Скляров: Ще є інша модель залучення робітників до діяльності кампанії. Є програма, поширена в США і називається ESOP (план отримання працівниками акцій компанії у свою власність). Вони є акціонерами, але по суті не впливають ні на що. І Міністерство праці проаналізувало статистику і ті кампанії, які надають працівникам акції, але не залучають до процесу правління, то така модель не працює.

Дмитро Тузов: Ми живемо в умовах відносно демократичного суспільства і залучаємо все населення країни до управління своєю державою через вибори Президента, місцевих депутатів, депутатів ВР. І ми з вами бачимо, яка якість такого управління. У нас люди індивідуалісти, у кожного своя думка. Можна собі уявити, що навіть у корпорації домовитись про базові речі буде складно.

Сергій Скляров: Демократія не може обмежуватися лише виборами. Мова йде про те, що ти кожен день на практиці виробляєш цю культуру демократії. Вимоги до працівників такої системи вищі.

Дмитро Тузов: Але ж людина має мати базові знання з управління компанії.

Сергій Скляров: Звісно. І дуже цікаво порівняти демократичну модель в економіці і політичну модель. Не всі питання вирішуються загальними зборами. Там також призначається рада директорів, а рада директорів призначає топ менеджмент. І рада директорів від імені працівників контролює чи виконуються поставлені задачі.

Тетяна Трощинська: За вашими відчуттями, чи є готовність суспільства чи груп?

Сергій Скляров: Мені здається, що наше суспільство просто перезріло. Енергія, не знаходячи виходів, буде зростати, особливо якщо зростатиме негативна енергія.

Тетяна Трощинська: А як ви це бачите з точки зору механізму?

Сергій Скляров: Я на цю тему написав статтю «Як знайти компроміс між олігархами та суспільством». Якщо олігархи розуміють, що в суспільстві є якийсь дисбаланс, потрібно щоб від них йшла певна воля. Якщо просто приймуть закон і почнуть наділяти власністю хоча б частину працівників, то не буде це працювати без волі власника. Він має влаштовувати курси підвищення кваліфікації, пояснювати як це працює. Наскільки наші олігархи готові на це? У мене великі сумніви. Але в першу чергу має бути державна політика інформаційна. Хоча б перші 2-3 роки.

Дмитро Тузов: Чи можуть такі прецеденти розвиватися паралельно? Адже іспанська компанія «Мондрагон» діє в зовсім інакше побудованих економічних системах.

Сергій Скляров: Є внутрішня організація підприємства, а є середовище, в якому воно працює. Просто у них внутрішня організація демократична. Це лише форма внутрішньої організації. Всередині підприємства люди домовилися, що ми працюємо за такими принципами. І їм це зручніше, і їм це ефективніше. У нас ще дуже далеко до того, щоб дійти до усвідомлення необхідності цього.

Дмитро Тузов: Але ж у нас є профспілки, є профспілкові лідери, які стають політиками. Вони часто з’являються на телеекранах як виразники позицій трудових колективів.

Сергій Скляров: Я місяць назад був на зібранні профспілок, де обговорювали можливі шляхи створення лівої партії. Але постійне протистояння профспілок і власників деструктивне. Навіть якщо переможуть профспілки, все одно ми бачимо по прикладу Детройту, де перемогли профспілки і виплати збільшились, але місто збанкрутувало. Я за новий інститут Колектив- Власник.

Дмитро Тузов: Це є такий тренд: перехід від ринкової економіки, де панує конкуренція до співпраці. Чи не є це утопічною ідеєю?

Сергій Скляров: Якщо ми звернемося до офіційних документів Міжнародного кооперативного альянсу, то там один із принципів – кооперація між кооперативами. Але вона має бути добровільна.