В Україні в офшори виводиться 200-300 млрд. гривень, — економіст Несходовський

Гості ефіру — кандидат економічних наук, директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський та менеджер антикорупційної групи РПР Антон Марчук.

Дмитро Тузов: Постійний представник МВФ в Україні оцінює втрати України від корупції в 2% ВВП. Давайте спробуємо розібратися, що означають ці 2%. Наскільки це великі втрати?

Ілля Несходовський: Це питання не 2% від ВВП, а питання, що ми втрачаємо 2% економічного зростання. Іншими словами це не ті збитки, які завдаються державному бюджету, але це те, що ми могли би отримати, якщо б у нас корупції було менше, ніж зараз. Для того, щоб зрозуміти, у нас зростання економіки більше 2%. Фактично у нас в 2 рази менше зростання економіки, ніж могло бути, якщо б у нас здійснювалася ефективна боротьба з корупцією і індекс сприйняття корупції суттєво б знизився у порівнянні з тим, який він є зараз.

Якщо у нас залишиться економічне зростання 2%, то ми наздоженемо Польщу за 40 років, якщо вона буде стояти. У випадку, якщо буде 4%, це 20 років. Треба ще розуміти, що ці два відсотки можуть далі збільшуватися в геометричній прогресії.

Євген Павлюковський: Ідеться саме про втрати від корупції? Чи в ці 2% також закладене не дуже ефективне управління державними підприємствами?

Ілля Несходовський: Це наукове дослідження, яке показує взаємозв’язок між економічним зростанням і розміром ВВП на особу за паритетом купівельної спроможності і рівнем сприйняття корупції. Якщо ми говоримо про індекс сприйняття корупції, то це не втрати від того, що ми щось привласнюємо, це питання в тому, що у нас підприємства могли би розвиватися, сплачувати податки, відкривати нове виробництво, отримувати дозволи без корупції. Вони оцінюють так, що корупція гальмує економічний розвиток.

Дмитро Тузов: Як це можна порахувати? Як порахувати, яка кількість інвесторів зайшла б в Україну, якби дотримувалися всього, про що ви сказали?

Ілля Несходовський: Вони провели дослідження на основі 180 країн світу, в яких визначили рівень сприйняття корупції і на основі статистичних даних зробили висновки. Були і інші дослідження, які пов’язують рівень корупції з тривалістю життя (менший рівень корупції — більша тривалість життя), рівень корупції з прямими іноземними інвестиціями.

Дмитро Тузов: Пане Антоне, останні антикорупційні справи (справа «рюкзаків», справа Розенблата, Полякова) свідчать про те, що в країні активізовано боротьбу з корупцією?

Антон Марчук: Це свідчить про те, що у нас нарешті з’явився правоохоронний орган, який готовий розслідувати антикорупційні справи без огляду на прізвища і посади. Такий правоохоронний орган — це НАБУ.

Зараз НАБУ працює щодо великої кількості проваджень, їх 400. Оціночна кількість збитків приблизно 87 мільярдів гривень.

Дмитро Тузов: Але ж вироків ще немає?

Антон Марчук: Є декілька вироків у справах НАБУ, але це переважно просто затвердження судом угоди між обвинувачуваним та прокурорами. Там менше 10 вироків. Щодо великої кількості проваджень зараз немає судових вироків через те, що або справи лише передані до суду, або суд затягує розгляд, або через об’єктивні причини.

Євген Павлюковський: Коли створювалося НАБУ, говорили, що одразу результату не буде. Найближчим часом ми матимемо вироки? Чи має пройти якийсь час?

Антон Марчук: Уже передано до суду близько 90 проваджень. Очікувати час вироку дуже складно. Там різна доказова база, різна кількість свідків.

Дмитро Тузов: Наскільки потужні корупційні схеми зараз працюють в країні?

Ілля Несходовський: Були досліджені розміри збитків, які завдаються економіці та бюджету внаслідок тих чи інших діянь. На першому місці у нас ті збитки, які завдаються через офшори. Вони виводять капітали за кордон. Додана вартість осідає в іншій країні.

Дмитро Тузов: Скільки грошей Україна втрачає через це?

Ілля Несходовський: Це 200 — 300 мільярдів гривень, які виходять в ці зони щороку. Це приблизно третина бюджету.

Це не проблема лише України. Офшорні схеми є навіть у розвинених країнах. Світ про це думає. У нас більша проблема, ніж у них. Якщо у них в офшори капітали виводяться з метою зменшення оподаткування, то у нас перевага офшорів — це питання анонімності власника, яким часто є олігарх або чиновник.

Враховуючи, що у нас дуже повільно іде боротьба з офшорами, щоб прискорити цей процес, пропонується податок на виведений капітал, який і полягає в тому, що капітал, який виводиться за кордон, має оподатковуватися. Я так думаю, що назва, яка була запропонована (раніше називалося податок на розподілений капітал) відлякує, можновладці почали розбиратися і зрозуміли, що це оподаткування перекриє їхні потоки.

Євген Павлюковський: Якщо у нас третина бюджету виводиться в офшори, то чому МВФ не висуває однією з основних вимог впровадження антиофшорного законодавства?

Ілля Несходовський: Де ці гроші залишаються? Від цього так само виграють і зарубіжні країни. Якщо перекрити всі ці потоки, нам не будуть потрібні гроші МВФ.

Дмитро Тузов: Антоне, якщо говорити про терміни наведення порядку, за приклад ставлять Румунію. Скільки років і як вони йшли до цього?

Антон Марчук: У них був суттєвий чинник — інтеграція до ЄС. Для становлення директорату і значного результату знадобилося майже 10 років.

Дмитро Тузов: Як працює таж сама «скрутка» в Україні?

Ілля Несходовський: «Скрутка» зараз працює уже набагато менше, тому що є ефективний механізм блокування податкових накладних, але питання в критеріях, тому що цей механізм охоплює і багато доброчесних платників податків, які страждають від того, що їм заблокували податковий кредит.

На другому місці після офшорів у нас контрабанда. Вона є злом не тільки тому, що державний бюджет втрачає, а й тому, що імпорт стає дешевше української продукції.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.