Важливо пам'ятати про 22 червня, але не забувати, що для українців війна почалась все-таки 1 вересня — Вікторія Яременко

Розмова про Другу світову війну з Вікторією Яременко, керівницею відділу аналізу тоталітарних режимів наукового управління Інституту національної пам’яті.

Ірина Славінська: Чи є в Україні консенсус щодо того, коли почалась Друга світова війна?

Вікторія Яременко: Протягом останніх років починає формуватись уявлення про початок Другої світової війни, пов’язане саме з науковими дослідженнями. Це переноситься також і на суспільні погляди.

Якщо говорити про дату 22 червня, то йдеться про війну Велику Вітчизняну, як називали її на території колишнього СРСР. Саме вона перекочувала у свідомість багатьох громадян України, це таке ідеологічне кліше. У зв’язку з законодавчими ініціативами й зміною практик вшанування змінилось також і уявлення про те, коли починається відлік цієї війни, зокрема і для українців. Якщо раніше йшлося про Другу світову, то це було десь поза межами України, бо для України це Велика Вітчизняна.

Сьогодні, мені здається, є більше усвідомлення того, що Друга світова — це 1 вересня 1939 року. А також розуміння того, що це про Україну, а не про Європу.

Це має значення. Коли ми говоримо про 22 червня як точку відліку війни, то ми відкидаємо дуже значний шматок подій. Подій, які пояснюють, яку роль відігравав Радянський Союз у цій війні, яка доля спіткала українців на початку цієї війни, чому українці опинилися в різних арміях, чому ми на сьогодні маємо дуже багато складних і важких тим, пов’язаних з війною, на яких сучасні політики часом вибудовують спекуляції.

Різниця однозначно є. Вона полягає в тому, щоб говорити про цю війну, не лишаючи білих плям і не замовчуючи, як це робили в Радянському Союзі.

Коли ми говоримо про Другу світову війну, ми розуміємо, що більшість країн світу так чи інакше були втягнуті у цю війну, вона позначилася величезними втратами. Дослідники називають від 50 до 80 мільйонів за різними підрахунками. Україна втратила на різних фронтах ввід 8 до 10 мільйонів. Можемо казати, що це був один із найбільш масштабних конфліктів, який має різні театри бойових дій і кожен з них важливий.

Коли в радянський час основна увага приділялась саме сутичці Німеччини з Радянським Союзом, саме Радянський Союз завжди мав виглядати, як народ-переможець, так би мовити. На сьогодні ми розуміємо, що це перемога Антигітлерівської коаліції або Об’єднаних сил. Важливий внесок кожного, хто боровся проти нацизму.

Війна завершилася великими втратами, зокрема для українців, через те, що не шкодували людського потенціалу. Ставили певну мету, не жаліючи життів молодих людей. Ця війна дуже різна і дуже непроста для сприйняття.

Ми повинні пам’ятати, що Радянський Союз почав цю війну так само як і нацистська Німеччина. Ми можемо говорити, що саме з Радянського Союзу почався оцей момент вибуху. Не Польща ділила Радянський Союз, а Радянський Союз разом з Німеччиною ділив Польщу.

Мені здається, що дуже важливо пам’ятати про 22 червня, але не забувати, що для українців війна почалась все-таки 1 вересня. Саме 1 вересня вона увійшла в українські домівки. Частина мобілізованих українців уже була на території Польщі, беручи участь у цьому всьому разом з німцями. У цьому є трагічність української Другої світової, але про це не можна не говорити.

Хронологія Другої світової війни, хоча є чітко визначеною, по сьогоднішній день використовується з якимись політичними мотивами, але також дискутується серед науковців.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS