Вбивство Шеремета, швидше за все, є роботою спецслужб - Станко

У студії журналістка Анастасія Станко.

Любомир Ференс: 2 роки тому автомобіль Павла Шеремета вибухнув на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка. Згодом суспільство дізналось, що це була саморобна вибухівка із елементами протипіхотної міни МОН-50, яка була закладена під місцем водія. За лічені хвилини Павло Шеремет помер у кареті швидкої. За 2 роки суспільство не побачило жодного вагомого просування у цій справі і навіть немає підозрюваних. Ти особисто знала Павла?

Анастасія Станко: Так, ми працювали разом на телеканалі ТВі.

Любомир Ференс: Те, що слідство ні на крок не просунулося – чи є для цього об’єктивні причини, на твою думку?

Анастасія Станко: Важко сказати, бо фактом залишаєтьтся те, що минулого року офіційне слідство вирішило засекретити будь-яку інформацію про це розслідування. Відповідно робити якісь висновки, чи рухається слідство, ми просто не можемо тому, що нічого не знаємо абсолютно. Я знаю, що рідні Павла: і цивільна дружина, і матір, і інші близькі люди також не знають відповіді на питання, як слідство рухається, чи рухається взагалі – це невідомо. Я б сказала, що об’єктивно немає причин на те, щоб не інформувати суспільство. Навіть, можливо, про те, що нічого не вдається з’ясувати, що потрібна допомога міжнародних розслідувачів, що потрібна допомога ФБР.

Мені здається, у влади є велика проблема того, що вона вважає український народ недостойним пояснювати, які речі робляться або не робляться.

Любомир Ференс: Я не хочу виступати апологетом влади. Тому, що час від часу я стикався і маю бачення міжнародної правової допомоги. Чесно скажу, що рівень українських слідчих бажав би кращого. З іншого боку, коли ми говоримо про міжнародну правову допомогу, чесно скажу, вона виглядала смішно. Я підкреслюю, що не хочу виступати апологетом влади, але часом такі проблеми є, які назовні є не видними. І коли ми говоримо про справу Павла Шеремета, на твою думку, що потрібно було би зробити?  

Анастасія Станко: Звісно, комунікувати. Я думаю не лише про справу Павла, про його вбивство, треба комунікувати, а про все. Мені здається, у влади є велика проблема того, що вона вважає український народ, який обрав її, недостойним пояснювати, які речі робляться так або не робляться. Мені здається, український народ заслужив і воюючи на Сході, і на Майдані, щоб з ним все-таки комунікували, чи президент, чи голова Нацполіції, чи Міністер внутрішніх справ.

Любомир Ференс: Радіослухач питає: Чи не вважає гостя студії, що справу заминають через те, що замовники чи виконавці вбивства – політики, які зараз є у владі?

Анастасія Станко: Ви знаєте, що є 4 офіційні версії слідства і не дуже вони натякають на те, що до цього може бути причетна українська сторона, тобто там є російський слід, є професійні мотиви, є, що хотіли замовити когось іншого, також якісь особисті стосунки. Але, що говорять колеги, які займалися розслідуванням і що підтримую я: зрозуміло, що за Павлом стежили, стежили дуже довго і це не виглядає на почерк злочинців, а на почерк спецслужб. Якої країни вони були – це питання, але дуже малоймовірно, що українські спецслужби чи силовики не знали про таке довготривале стеження.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.