Сергій Волков: Це історія про полковника запасу української армії Віталія Галіцина, який пішов на Донбас добровольцем. І він зі своїм другом В’ячеславом Галвою підірвався на міні, втратив зір, отримав важкі поранення. Коли він вже почав якось боротися за якісь свої права ходити по міністерствах, йому казали: «Ну вибач, ти був добровольцем. Це твої проблеми, тобі ніхто нічого не винен, вибачай».
Юрій Шухевич: Людина, яка втратила відразу зір — їй тяжко. Вона думає, що вже життя на тому скінчилось. І тільки сидіти десь в куточку, в кращому випадку слухати радіо і телебачення. Але так взагалі не є. Я йому хотів довести на своєму прикладі: я також втратив зір в дорослому віці, але то мені не перешкодило, вийшовши з тюрми, займатись політикою, громадською діяльністю, вийшовши з тюрми, стати депутатом.
Полковнику Галіцину помагав хлопчина, який від народження сліпий. Вчив орієнтуватися.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі
0