«Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога»: вийшла книга Олексія Гараня
У книзі автор ділиться досвідом академічного політолога, який займається практичною аналітикою, стикається з проблемами й морально-етичними дилемами.
Говорили з професором Києво-Могилянської академії, науковим директором Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, доктором історичних наук Олексієм Гаранем.
Олексій Гарань: Історія набагато складніша. Я намагаюся це показати у своїй книжці. Збіг прізвищ у назві — випадковий: якби на виборах переміг Порошенко, книжка називалася б «Від Брежнєва до Порошенка». Це хронологія, тут прихованих натяків нема.
У Радянському Союзі політології не було, був науковий комунізм. Були міжнародні відносини. Я за фахом — міжнародник. У нас не було відповідного інструментарію. Дилеми поставали ще тоді: як висвітлювати ті чи інші події, процеси.
Дилема: ким ти себе усвідомлюєш, яка твоя ідентичність. Це мало особливий стосунок до того, як Україна рухалася до незалежності. Коли почалася перебудова, усі відділи Інституту історії одразу перейшли на українську мову. Бо більшість цих людей були вихідцями із села або говорили українською. Це було для них природно. Інститут на той час був під дуже жорстким ідеологічним контролем ЦК КПУ. Але третина співробітників вступила одразу в НРУ. Серед них і відділ проблем ідеологічної боротьби, де я працював. Ми мали критикувати західних фальсифікаторів. Оскільки ми читали західну літературу, ми починали розуміти, що щось у нас не так.
- Для мене було шоком, коли я прочитав першу книжку Джеймса Мейса, дізнався про Голодомор і що до цього призвело. Я прочитав наступну книжку і переді мною постала дилема: або ти маєш брехати, або писати «в шухляду», або просто йти з цієї установи.
Я завжди кажу своїм студентам, що у них можуть бути свої політичні симпатії та антипатії, можна працювати з певними політсилами, але є межа, яку не можна перейти. Якщо політтехнолог починає працювати на розвал України — це неприпустимо. Неможливо розколювати країну. Я також кажу, що якщо ти вважаєш себе справжнім політологом, а не прихованим піарником, ти не можеш на чорне сказати біле і навпаки. Навіть, якщо ти симпатизуєш цій чи іншій політичній силі.
- Якщо ти академічний політолог, ти маєш збалансовано намагатися показати, що зробив, наприклад, Порошенко. Які були у нього промахи. Які є небезпечні тенденції за Зеленського. А які речі не можна облити чорною фарбою. Ми маємо дивитися на все з різних боків та аналізувати.
З анотації до книги Олексія Гараня «Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога»: «Не приховуючи власних помилок, професор Могилянки й науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва розповідає про проблеми, які поставали та постають не тільки перед політологами, а й ширше — перед суспільствознавцями. Ці знання будуть корисні молодому поколінню політологів. А також всім, хто цікавиться сучасною історією та політикою».
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ – «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS