Відбір держсекретарів відбувається непрозоро, — Виговський

Без прозорості конкурсу сама ідея реформи державної служби втрачає свою актуальність, — переконаний Микола Виговський із руху #ДоброЧесно

Ведучi

Ірина Соломко,

Наталя Соколенко

Гостi

Микола Виговський

Відбір держсекретарів відбувається непрозоро, — Виговський
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_hh_2016-11-16_vygovskij.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/11/hr_hh_2016-11-16_vygovskij.mp3
Відбір держсекретарів відбувається непрозоро, — Виговський
0:00
/
0:00

Микола Виговський  — координатор моніторингової місії #ДоброЧесно — гість студії.

Нині відбуваються останні співбесіди комісії, що відбирає держсекретарів для 8 міністерств. 

Ірина Соломко: Миколо, як оцінюєте ці два дні відбору?

Микола Виговський: Радше негативно оцінюю об’єктивність комісії. На жаль, маємо два дуже неприємних призначення на позиції: це державний секретар Міністерства внутрішніх справ, у першу чергу, — пан Тахтай, який працював в Адміністрації президента при Януковичі, його керівником був Льовочкін. На співбесіді він заявив, що пишається деякими своїми тодішніми функціями.

Ірина Соломко: Як комісія могла його відібрати?

Микола Виговський: Річ у тім, що комісія голосує за кандидатів в непрозорий спосіб і ми бачимо тільки фінальні бали. Вона несе колективну відповідальність за призначення, але хто персонально голосував за того чи іншого кандидата — дізнатися нині, на жаль, немає змоги.

Ми вимагатимемо від комісії відкрити цю інформацію. Не знаю, чи це вдасться, але без цього сама ідея реформи державної служби втрачає свою актуальність. Діяльність цієї комісії повинна бути відкритою тою мірою, як те дозволяє закон про персональні дані. Оскільки результати оцінок кандидатів членами комісії нічиїх персональних даних не порушують —  я вважаю, що ми маємо шанси на успіх.

Наталя Соколенко: Що це за посада — держсекретар?

Микола Виговський: Це позиція, від якої, по суті, залежатиме, наскільки якісно буде впроваджено ту чи іншу реформу. Це людина, яку обирають раз на 5 років і яка керує міністерством, його апаратом. Якщо раніше ці функції виконував заступник міністра і керівник апарату, котрий приходив з міністром і йшов разом з ним у відставку — про якусь ефективність міністерства не було й мови. Відбувалося так, що один і той самий проект змінював керівника чи не 10 разів.

Тепер же ситуація зміниться: держсекретар виконуватиме свої функції незалежно від того, хто міністр, і тим самим забезпечуватиме інституційну тяглість. Це, по суті, підлеглий міністра, який на практиці вміє робити те, що вигадав міністр, який політичний курс він обрав. На ці позиції мали б претендувати хороші менеджери, котрі вміють впроваджувати зміни. На практиці бачимо, що це старі корумповані знайомі обличчя.

Наталя Соколенко: Чому так?

Микола Виговський: Загалом, мало подалося професіоналів. Були сильні кандидати, звісно, але кількість поданих заяв дуже мала. На 8 позицій держсекретарів — неповна сотня заяв. Тобто конкурс від 6 до 20 кандидатів на місце. Мені здається, що на позицію менеджера в МакДональдз конкурс набагато більший. Думаю, це зумовлено поганою комунікацією уряду з приводу даної реформи. Дуже мало інформації було про нові посади.

На самому конкурсі оцінюють ряд компетенцій і ми можемо бути впевнені тільки щодо однієї десятої частини загальної оцінки — це тести. Загалом можна отримати 20 балів. Конкурс складається з трьох етапів. Перший  — тестування, котре є доволі об’єктивним, адже складається у комп’ютерній системі. Але це лише 2 бали із 20.

Далі йде етап написання ситуативних завдань, що оцінюються за 4 критеріями. Максимальна оцінка за це — 8 балів, оцінки ставлять члени комісії. Ті, хто отримали за кожен критерій не менше як 0.5 бала, можуть бути допущені до співбесіди ­— останнього етапу відбору. Кожен критерій співбесіди суб’єктивно і абсолютно таємно оцінюється членами комісії. Це поле для маніпуляцій: якщо є змова між 3-4 членами комісії (що абсолютно реально), то можна просто ставити максимальні оцінки тим, хто подобається і нулі — всій решті учасників.

Я переконаний, що нам вдасться підняти цю завісу таємності, інакше доведеться констатувати провал реформи.