facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Віддаленість від транспортних шляхів та ідеологічних рухів: що рятувало дерев’яні церкви України від знищення?

Розмова про «Архітектуру ідентичності». Чому саме дерев’яна архітектура XVII-XVIII століть одна з найяскравіших ознак українськості?

Віддаленість від транспортних шляхів та ідеологічних рухів: що рятувало дерев’яні церкви України від знищення?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Більше розповіли видавець, автор проєкту «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури. Книга з доповненою реальністю» Олександр Савчук та історик архітектури та старший викладач кафедри містобудування Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова Денис Вітченко.

Денис Вітченко: Дерево — це для нас зараз щось дивне, а наприкінці XVIII століття всі житлові приміщення будувались з дерева. Саме для української архітектури дерево — це природний і правильний матеріал. Це існувало до кінця XVIII століття. Не тільки храми та житло будувалися з дерева, а й оборонні споруди, вежі, стіни. Увесь архітектурний простір впродовж століть був переважно дерев’яним. Перші кам’яні споруди після Київської Русі на Лівобережній Україні виникають тільки в другій половині XVII століття.

Якщо говорити про стародавню дерев’яну архітектуру, що збереглась, то це Західний регіон, Карпатський регіон, Чернігівщина, Полісся, трішки – центральна Україна, Київщина. Хмельниччина, Житомирщина. Дуже мало таких пам’яток збереглося на Сході й на Півдні.

Валентина Троян: Чому в одних населених пунктах ці церкви збереглися, а в інших ні? Чи є якесь пояснення?

Денис Вітченко: Ми бачимо, що найбільше церкви збереглись на Чернігівщині. Це пов’язано з тим, що цей район так чи інакше залишався осторонь процесів модернізації, індустріалізації, які розпочались у 20-30 роках XX століття. Вони були трішки на периферії політичних і ідеологічних процесів боротьби з релігійною свідомістю, традиційною культурою.

Знищення церков, перетворення їх на новітні радянські громадські будівлі – це в кращому разі. Якщо села були віддаленими від транспортних шляхів та ідеологічних рухів, то це й рятувало дерев’яні церкви України від знищення. До них просто не дісталися активісти, які збивали хрести, а потім повністю руйнували ці церкви.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

«75% коштів з мікрокредитів ідуть на поточні потреби людей» — президент Асоціації Українських Банків

«75% коштів з мікрокредитів ідуть на поточні потреби людей» — президент Асоціації Українських Банків

Українці з 22 країн світу об’єдналися навколо традиції вибійки рушників: про що проєкт «Знаки ідентичності»

Українці з 22 країн світу об’єдналися навколо традиції вибійки рушників: про що проєкт «Знаки ідентичності»

«Міфологія, пригоди і таємничі створіння»: про що «Себек» Юрія Грузіна

«Міфологія, пригоди і таємничі створіння»: про що «Себек» Юрія Грузіна