Відео єдиної камери, яка дивилась весь час на машину Павла Шеремета, нам не надав Нацбанк — Бабінець

Міністерство внутрішніх справ вже заявило, що команду Слідства. Інфо, які підготували фільм-розслідування вбивства Павла Шеремета, викликали на допит.

Ірина Славінська: Чи справді викликали?

Анна Бабінець: Ні, не викликали, це була заява у Фейсбуці. Ми з колегами втрьох сиділи в офісі і чекали, кого ж першого викличуть, але, на жаль, ніхто до нас офіційно не звернувся і не подзвонив.

Ірина Славінська: Давайте поговоримо про ваш фільм «Вбивство Павла». Робота над ним почалася в день загибелі Павла Шеремета, 20 липня 2016-го року. Як це було?

Анна Бабінець: Я прокинулася, почала читати новини, і не знала, що робити. Мені подзвонив Дмитро Гнап, який нагадав мені майданівський синдром — не знаєш, що робити, приходь на місце подій.

Ми почали працювати, Діма одразу сказав, що нам не треба місце вибуху — це наслідки, нам треба працювати навколо будинку Павла та місця, де стояла машина. Адже найважливіше відбувалося вночі.

В ми почали активно збирати все відео з камер спостереження.

Ірина Славінська: Як це робиться — збирати відео?

Анна Бабінець: Ми зібрали відео більше, ніж з 50-ти камер. Насправді, в нас не було якоїсь інструкції, як це робити, просто ми зрозуміли, що вибухівка не могла з’явитися там сама по собі. Ми почали спостерігати за тим, де є камери поблизу, заходити в під’їзди, офіси, банки, магазини і розповідати, що тут відбулося вбивство, про яке чув весь Київ. Говорили, що ми журналісти, які проводять паралельне розслідування, і просили допомогти. Хтось давав відео, хтось — ні.

Також дві доби ми були зосереджені на опитуванні свідків, які жили напроти чи поруч.

Ірина Славінська: Це відео брали на опрацювання правоохоронні органи?

Анна Бабінець: Так, бували навіть ситуації, коли ми зі слідчими перетиналися в одному місці.

Ми почали спостерігати за тим, де є камери поблизу, заходити в під’їзди, офіси, банки, магазини і розповідати, що тут відбулося вбивство, про яке чув весь Київ. Говорили, що ми журналісти, які проводять паралельне розслідування, і просили допомогти

Ірина Славінська: Чи були епізоди знищеного відео або такого, яке вам не вдалося отримати?

Анна Бабінець: Нам не вдалося отримати дуже багато відео, тому що частина камер була на державних установах. Надзвичайно важливе відео нам не надав Національний банк. Це єдина камера, яка дивилася весь час на машину Павла. Ця камера може допомогти з’ясувати будь-яку активність, яка відбувалась біля його машини. Ми зробили багато спроб дістати те відео, і подавали запити через народних депутатів, але нам його не надали.

Але все ж таки дещо нам побачити вдалось. І центральною знахідкою, про яку найбільше зараз йдеться, це є автомобіль сіра Skoda, який стояв в 100 метрах від будинку Павла, і двоє людей провели близько чотирьох годин саме в момент закладання вибухівки. Вони дуже дивно поводилися.

За допомогою спеціалістів з Німеччини ми змогли розпізнати номер, знайти власницю автівки, згодом знайти людину, яка буда в цій машині в ту ніч. Це чоловік на ім’я Ігор Устименко.

Ми з ним навіть зустрілися. Він дуже дивно пояснював, чому він там був, те, що він говорив, було абсурдним. Ця зустріч тривала 40 хвилин, і ми зняли її на приховану камеру. А потім з’ясували, що ця людина станом на 2014-ий рік була штатним співробітником СБУ. Ми звернулися до людей з правоохоронної системи, які мали доступ до таких даних, і нам принесли роздруковане досьє на цю людину з фотографіями його та його сім’ї. Нам не дали забрати чи сфотографувати його, але була можливість ці дані переписати.

Анастасія Багаліка: Після виходу фільму він якось відреагував?

Анна Бабінець: Ні, ми вирішили йому подзвонити сьогодні самі. Він поводися в своєму стилі, мовляв, хто ви такі і чому дзвоните. Ми питаємо, чи ви працювали в СБУ, він відповів: «Спитайте краще про це у перехожих». І кидає трубку.

Анастасія Багаліка: Він обіцяв поговорити з іншою людиною, яка сиділа з ним в машині, і яка спускалася до машини Павла. Наразі ніяких виходів на неї немає?

Анна Бабінець: Ні, після того, як він нам пообіцяв, він перестав виходити з нами на зв’язок.

Надзвичайно важливе відео нам не надав Національний банк. Це єдина камера, яка дивилася весь час на машину Павла. Ця камера може допомогти з’ясувати будь-яку активність, яка відбувалась біля його машини

Ірина Славінська: Ми пам’ятаємо те відео, яке опублікувало МВС, де видно постаті жінки і чоловіка, які ймовірно закладали вибухівку під машину Павла Шеремета, та їхній маршрут, який також згодом опублікувало МВС. Наскільки ті відео, які ви знайшли, підтверджують цей маршрут? Можливо, вам вдалося роздивитися якісь нові деталі?

Анна Бабінець: Маршрут цих людей на наших відео збігається з маршрутом правоохоронців, хіба що ми змогли трохи продовжити цей маршрут десь на кілометр довше, ніж була остання точка, яку показували МВС. І найшли єдину камеру, яка показувала кольорове відео. Всі чорно-білі відео говорили про те, що ті двоє в сірих костюмах, а коли ми побачили кольорове відео, ми зрозуміли, що вони були в чорній одежі. І коли ми передивлялися ранкове відео, ми побачили жінку, яка в дуже схожій чорній одежі йшла до місця, де була машина Павла, і вона ймовірно була тією людиною, яка запускала у дію вибуховий пристрій. Вночі вона була в бейсболці, і ми не змогли роздивитися волосся, а зранку вона в перуці і в чорних окулярах.

Так само і в чоловіка, який ймовірно віддавав їй сигнал, він був в схожій чорній одежі, і в нього на спині була помітна емблема, на яку ми звернули увагу на відео вночі на кольорових відеозаписах.

Анастасія Багаліка: Ви у фільмі говорите, що чоловік і жінка мають пройти повз Skoda. Відео цього немає. Воно існує потенційно?

Анна Бабінець: Так, воно існує в готелі Radisson. Ми дуже тривалі переговори вели з цим готелем, з його власником через міжнародні структури, адже генеральним директором цього готелю був француз. Ми пояснювали, наскільки це важливо, але відео нам взяти не вдалося.

Анастасія Багаліка: А у правоохоронців воно є?

Анна Бабінець: Так, вони вилучили це відео, але, як нам пояснювали в службі безпеці Radisson, вони їм дали якусь підписку, що вони не можуть поширювати. Ми говорили на цю тему з Артемом Шевченком, який сказав, що офіційне розслідування жодним чином не перешкоджає роботі журналісті, і ніяких розпоряджень воно не робило.

Анастасія Багаліка: Чи є достатньо матеріалів для продовження?

Анна Бабінець: Є багато матеріалів, які не увійшли у фільм, — різні деталі, які не стосувалися напряму того, про що ми говоримо. Основним поштовхом для продовження буде реакція правоохоронних органів, думаю, що вони мають активізувати слідство.

Анастасія Багаліка: Чи можливо ідентифікували людей, які закладали вибухівку?

Анна Бабінець: Нам дуже допомагали спеціалісти з мережі Bellingcat, вони працюють з зображенням. І ми їх просили ідентифікувати обличчя максимально добре. Деякі речі їм вдалося зробити, але вони мінімальні, тому ми наразі не можемо сказати, що досягли великого прогресу навіть у тому, щоб зробити фотороботи. Ми хотіли максимально витягнути, але виявилося важко зробити. Наразі. Хоча, можливо, робота продовжиться.