Віктор Шишкін: У нас умови воєнного часу — Конституційну реформу проводити не можна

Наталя Соколенко: Коли ви були суддею Конституційного Суду, а Президентом був Віктор Янукович, чи звертався він до вас із вимогами, рекомендаціями і якщо звертався, якою була ваша відповідь?

Віктор Шишкін: Ні, не звертався. Я думаю, що вистачило однієї нашої розмови з Януковичем чи то у старому Межигір’ї, чи в іншому місці, коли він був Прем’єр-міністром, щоб більше до мене не звертатися.

Наталя Соколенко: Що такого ви йому сказали, що це стало першою і останньою розмовою? Можливо, були якісь намагання шантажу, наїздів на родину?

Віктор Шишкін: Для того, щоб шантажувати, треба мати за що шантажувати.  У іншому випадку і шантажу нема. Все дуже просто.

Наталя Соколенко:  На якому етапі ми пішли не тим шляхом?

Віктор Шишкін: Я думаю, що трагедія почалася у другому скликанні. Якщо проаналізувати склади парламентів і виборчі кампанії, я вважаю, що найбільш професійний  парламент – перший.

Галина Бабій: Скажіть, це вже тоді з’явилися паростки корупції? Це вона почала руйнувати все?

Віктор Шишкін: Виною всьому «прихватизація» (я вимовлятиму це слово саме так)  і саме на ній багато хто зламався, у тому числі і представників національно-демократичного крила.

Наталя Соколенко: Що вас врешті привело до Конституції, оскільки у вашій біографії зазначено,  що ви — один із співавторів Конституції України?

Віктор Шишкін: Єдина моя державна нагорода називається «Почесне звання «Заслужений юрист України», видана за указом мого ворога Леоніда Кучми за розробку Конституції України.

Галина Бабій: Але йому тоді було вигідно, щоб Конституцію прийняли. Ви ж пам’ятаєте ту безсонну ніч, коли він прийшов у парламент. Я думаю, що він цього хотів.

Віктор Шишкін: Так, я думаю, що він цього хотів, адже Конституція встановлювала саме президентську форму правління. Але я б застерігав від поверхового погляду на прийняття Конституції. Вона була прийнята не за одну ніч. До тієї ночі впродовж двох тижнів було прийнято 40 статей із 160, тобто її четверта частина.

Наталя Соколенко: Той колектив розробників Конституції працював у структурі, створеній  парламентом. Зараз робота над змінами до Конституції відбувалася поза парламентом. Чому так? І чи це добре, чи погано?

Віктор Шишкін: Ось це найбільше мене дивує. Якби це робилося за Януковича, я б зрозумів, адже це людина авторитарного спрямування. Але коли ті особи, які вважають себе демократами і клялися на Майдані, що все буде гласно і прозоро, я дивуюся, чому цього немає. Навіть ті проекти Конституції, що писалися у 90-му — 91-му роках при монопольному правлінні Комуністичної партії, виносилися на обговорення народу. Сьогодні ми побачили проект про децентралізацію на сайті, а в парламент його кинули  з 18 пунктом перехідних положень, який взагалі до цього ніхто не бачив. У них йдеться про те, що «особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом». Що це за особливості, я не знаю.

Наталя Соколенко: Чи доречно приймати зміни до Конституції зараз, коли Україна у стані неспокою?

Віктор Шишкін: У 157 статті йдеться про те, зміни до Конституції не можуть бути схвалені і Конституційний Суд не може дати позитивного висновку в умовах воєнного стану або надзвичайного стану. Щодо цього часто точаться дискусії. Так, у нас не оголошено надзвичайного стану. Але будь-яка термінологія в Конституції має різні правові наслідки. Написано в 106 статті, що Президент вводить воєнний стан, але «вводить воєнний стан» і «наявність умов воєнного стану» – дві великі відмінності. А хто може визначати умови воєнного стану? Не лише Президент, але і парламент, і Кабмін, і Конституційний Суд. Ці тонкощі і визначають юридичний зміст. А у нас є умови воєнного стану, що підтверджується сукупністю нормативних актів.

Наталя Соколенко: Ви будете переконувати депутатів не голосувати за ці зміни?

Віктор Шишкін: Так, звісно. Буду обов’язково. Я буду підтримувати позицію тих фракцій, які не голосуватимуть і не вважаю їх непатріотичними, а навпаки — вони більш наближені до патріотизму.

Наталя Соколенко: Поясніть, чи можуть депутати змінювати вже те, що було розглянуто в Конституційному Суді.

Віктор Шишкін: Можуть, але після цього вони змушені ці зміни направити на аналіз до Конституційного Суду.

Наталя Соколенко: Ви були Генпрокурором, тому зрозуміло, що вам небайдуже те, що відбувається зараз у Генпрокуратурі. Як ви оцінюєте реформу, яка зараз відбувається?

Віктор Шишкін: Якщо вважати конкурсний набір одним із елементів реформи, то я бачу в цьому позитивний момент. Але, в принципі, самої реформи не бачу. Я побачив прийнятий закон – у ньому нічого реформаторського немає. В основному, в ньому йдеться про те, хто такий прокурор, які його обов’язки та якою є його зарплатня. Для мене реформа – революційні зміни, отже, має бути прийняте щось концептуальне в конструкції прокуратури. Мені не зрозуміло, чому нереформаторські речі називаються реформою.