Два місці тому у Києві ухвалено “Концепцію розвитку української мови, культури та виховання історичної пам’яті у жителів міста Києва на 2015 – 2020 роки”. Ухвалено з подачі Олександра Волченка, однак її положення діятимуть не в наказному порядку, а як рекомендації.
Тетяна Трощинська: Водіям київських маршруток рекомендуватимуть слухати українську музику?
Олександр Вовченко: Дійсно, щодо поширення української культури є такий захід по запровадженню в громадському транспорті українських пісень. Є така рекомендація і для великих супермаркетів. І власники ще до запровадженої концепції відгукнулися і починають запроваджувати.
Тетяна Трощинська: Окрім маршруток, що ще включає ця концепція?
Олександр Вовченко: Суть ідеї — через низку заходів зробити українське слово та культуру модними серед киян. Сама концепція направлена на популяризацію. Обов’язкового нав’язування вона не містить. Обов’язкові моменти є тільки для київських чиновників: якщо ти високопосадовець, то ти повинен знати українську мову. Запроваджуються обов’язкові курси української мови. І обов’язкова здача раз на рік іспиту — написання диктанту.
Дмитро Тузов: А стосовно уряду немає подібних ініціатив?
Олександр Вовченко: Ми запроваджуємо заходи саме в столиці, але я знаю, що наші колеги з ВР теж спробували запровадити схожі заходи, але це було в ті часи, коли велась неофіційна політика, спрямована проти розвитку української мови.
Тетяна Трощинська: Насправді про певні санкції говорити можна?
Олександр Вовченко: Безумовно. Якщо ти не склав іспити, то ти не можеш керувати. Йди у відпустку, вчи мову і знову складай іспит.
Тетяна Трощинська: Ви бачите заходи з приводу історичної пам’яті?
Олександр Вовченко: Наприклад, створення культурологічного порталу Києва, який поєднає віртуальні музеї міста, віртуальні подорожі. Програма розрахована на 2015 — 2020 роки. На ці роки додатково виділятиметься фінансування. Там величезна кількість заходів у напрямі освіти, культури. Хочу сказати, що всі ці роки культура фінансувалась за залишковим принципом, то це великий позитив, що концепція прийнята.
Дмитро Тузов: А для вас що було б ціннішим: подивитись Мону Лізу в оригіналі чи провести електронний тур Лувром?
Олександр Вовченко: Давайте врахуємо те, що величезна кількість молоді в Інтернеті і не всі ходять в музей. Давайте шукати шляхи, щоб їх залучити та привити любов до культури.
Дмитро Тузов: Які програми є, щоб люди відривалися від комп’ютерів і йшли в реальний музей?
Олександр Вовченко: Цей напрямок розвиватиметься. Буде створюватись, наприклад, Музей Всеволода Нестайка. Також при вивченні української мови, обов’язковий поділ до 22 осіб в класі, щоб вивчення було ефективнішим. Створені безкоштовні курси української мови для вимушених переселенців.
Тетяна Трощинська: Як реагує громада на декомунізацію?
Олександр Вовченко: Відсоток людей, які це підтримують, різко збільшився. Зрозуміло, це пов’язано з анексією Криму. Перед тим,як перейменовувати і виносити рішення на комісію, ми проводили дослідження і близько 70% населення за.
Дмитро Тузов: Чи існує проблема зі зміною директорів музеїв? Чи потрібне оновлення взагалі? У нас ця сфера консервативна: якими зали були 50 років тому, такі й залишаються.
Олександр Вовченко: Тут важливий фінансовий аспект.
Дмитро Тузов: Але якщо люди підуть, то буде і бюджет. Часто і для іноземців цікаво подивитись, які експозиції демонструються в музеях.
Олександр Вовченко: Нам необхідно залучити молодь працювати в напрямках культури.
Тетяна Трощинська: Звідки взяти гроші на це?
Олександр Вовченко: У нас величезний потенціал. Я бачу, що в тіні знаходиться такий же бюджет, який є реальним. Якщо ці кошти вивести з тіні, то буде і належне фінансування.