Волонтери зафіксували нелегальне вивезення деревини і чекають на реакцію влади

Андрій Гарасим: Вже два тижні спостерігаю бойовик: як волонтери знаходять потяг з деревиною без ліцензій на вивезення, потім цей потяг десь зникає. Що вам відомо про цю ситуацію?

Тарас Матвіїв: 17-го травня ми разом з колегами виявили фактично ешелон, не скажу з «чорної деревини», але «сірої деревини». На кругляках сосни не було чіпів. Нас це стурбувало і ми поцікавилося документами. З цього все і закрутилося. Станційне керівництво відмовилося надати будь-які документи. Ми звернулися до поліції, яка фактично не могла вдіяти в цій ситуації. довелося застосовувати знайомство в СБУ. Виявилося, що 17 вагонів були з певними порушеннями.

Було відкрито кримінальне провадження. Здавалося, справа зрушилася з місця. Такі вагони з нашого району проходять фактично щодня: по 5 разів на день впродовж тижня. Натомість ми дізналися про такий вагон у Львові на станції Клепарів.

Мої товариші виявили такий же ешелон. Одразу ми викликали правоохоронців, СБУ та експертів. Було виявлено порушення щонайменше у 30 вагонах. Були підроблені документи, де вказувалося, що це буцімто дрова, а на справді це якісна деревина. Думалося: ось зараз дослухається керівництво області і зупиниться це свавілля. Але пан Дмитро Загарія не здивувався і сказав, що це для нього не новина. 

Андрій Гарасим: Нагадайте посаду пана Загарія.

Тарас Матвіїв: Він керівник Національної поліції Львівщини. Але справа не лише в ньому. Було домовлено так, що вагони буде відправлено за місцем призначення, бо тримати їх у Львові не було технічної можливості. Фактично це Чернівецька область. Там була можливість їх розвантажити і все проаналізувати. Виявилося, що замість 5-ти годин вагони йшли дві доби. До місця призначення дійшло тільки 9 вагонів з 59-ти. Коли ми спитали, де решта, нам розвели руками і сказали, що то не наша справа.

Найгірше, що була попередня домовленість про допущення громадськості до перевірки львівського ешелону. Натомість ми отримали заборону на перевірку від Чернівецької митниці. Тоді ми зв’лися з місцевою пресою. На щастя, журналістам вдалося потрапити на станцію в Чернівцях і частину вагонів зафільмувати. Мої колеги були дуже здивовані, що там перебуває сотні вагонів. Таке враження, що як тільки пан Геннадій Москаль почав діяти на Західній Україні, частину «чорної деревини» почали направляти через Буковину в напрямку Румунії.

Андрій Гарасим: Тарасе, якщо говорити про певний ланцюжок у цьому процесі, з яких державних органів він складається?

Тарас Матвіїв: Ми мали ще якусь ілюзію, що через ці два прецеденти у Чернівцях та Львові вдасться розворушити цю систему, нас десь дослухаються. Але коли впровадження відкриті, а результату нуль, зрозуміли, що ця схема дійсно є на державному рівні. Тут навіть не варто глибоко копати. Без погодження з залізницею не було б такого просування потяга взагалі, як і без погодження з високопосадовцями в митниці, без співпраці зі співробітниками СБУ й інших силових структур. І звичайно, не обійшлося без участі Державного агентства лісових ресурсів. Це державна організація, яка сама по собі перевіряє, садить і водночас ріже ці дерева. Ми бачимо тут конгломерат інтересів, де чогось добитися звичайним людям, таким як я, або іншим активістам, практично неможливо. 

Андрій Гарасим: Ви чекаєте реакції від органів влади на свої заяви з приводу цієї ситуації? 

Тарас Матвіїв: Зараз ми спілкуємося з представниками різних областей. Робитимемо спільне звернення до керівництва держави і областей. Дамо їм певний час на обміркування, і якщо не буде відповіді, діятимемо в інших рамках.