Громадське радіо
Про нові шляхи розвитку таких відносин розповіли виконавчий директор ВБО «ТОЧКА ОПОРИ» та координатор Українського індексу корпоративної рівності Тимур Левчук, а також виконавча директорка медіа-компанії «Экономика плюс» Ірина Рубіс.
Лариса Денисенко: Тимуре, можеш нагадати, про що йдеться?
Тимур Левчук: Український індекс — це проект, який виник 4 роки тому. Він досліджує українські компанії на наявність політики недискримінації. Ми прагнемо, щоб українців на роботі не дискримінували, щоб вони були повноправними. Раз в рік ми створюємо рейтинг компаній, які прагнуть забезпечити найкращі стандарти.
Цього року ми зрозуміли, що ми все-таки громадська організація. А бізнес — це бізнес, і з ним треба говорити мовою бізнесу. Так у нас з’явилась чудова співпраця з «Экономика плюс».
Ірина Рубіс: Коли ми почули про цей індекс корпоративної рівності, ми зрозуміли, що ми однодумці. Я подумала, що це може бути дуже цікаво для нашої бізнес-спільноти, і не розказати про цей індекс ми не можемо. Тоді ми зустрілись і почали думати, як зробити проходження цього індексу «мастхевом» для кожної просунутої української компанії.
Лариса Денисенко: Як говорити про це доступно?
Ірина Рубіс: Я — эксперт по работе с бизнес-аудиторией. У меня есть сентенции, которые я повторяю из раза в раз. Например, о том, что бизнес 21 века — это бизнес не только про прибыль, но и про смыслы.
В прошлом году мы делали большую конференцию для подростков. Мы хотели показать бизнесу их целевую аудиторию, их будущее. На одной сцене мы посадили Андрея Пышного из «Ощадбанка» и четырех подростков. Андрей Пышный спросил: «Ребята, что мне нужно сделать, чтобы вы пришли ко мне работать?» Двое сказали, что не рассматривают корпоративную карьеру, а видят себя только в предпринимательстве. А еще двое назвали 4 критерия. Первый критерий — это задачи, решение которых позитивно повлияет на жизнь большого количества людей. Второй критерий — свобода/интересный коллектив. Третий критерий — гибкий график. На четвертом месте были деньги. Это очень показательная история. Бизнес не может не меняться.
Тимур Левчук: У нас трохи складніша ситуація, адже ми беремо не завжди соціально популярні теми. Ми скоріше працюємо з людьми, яким трохи складно, з людьми, які зіштовхуються з дискримінацією в Україні. Це, наприклад, ЛГБТ-спільнота. Також це люди з інвалідністю. Ці групи виключені. Коли ми розробляли критерій індексу, ми включили саме ці групи. Ми вважаємо, що якщо компанія зможе навчити свій персонал нормально ставитися до людини на візку, до жінки, до гея чи до лесбійки, то команда цієї компанії зможе повірити в будь-кого. Ключовий момент — повірте, що люди бувають різні. Повірте їм, і після цього все зміниться.
Лариса Денисенко: Чи достатньо напрацювати етичний кодекс або програму рівності, щоб HR проговорив це на засіданнях? Чи достатньо просто говорити з людьми?
Ірина Рубіс: Это зависит от размера бизнеса. Конечно, если это маленький бизнес, то достаточно просто говорить. Например, когда мы познакомились с Тимуром, мы решили, что к своей теме, которую мы системно развиваем — гендерное равенство, мы добавим толерантность. Мы сделали словарь гендерных терминов. Мы решили вместе делать проект, который состоится 15 июня.
Тимур Левчук: Конференція 15 червня — це історія про те, як бізнес, який вже щось зробив, показує іншим свій приклад.
Лариса Денисенко: А кого там можна буде почути?
Тимур Левчук: Буде компанія Danone. LUSH розповість про те, як проводити кампанії по політиці недискримінації. АШАН розповість про те, як вони працевлаштовують молодих людей з інвалідністю. Також буде Ernst & Young.
Ірина Рубіс: Ми робили свою конференцію, вони — свою. Але ми зрозуміли, що нам потрібно об’єднатися.
Тимур Левчук: Мені здається, важко говорити про інклюзивність, коли ми не включені в загальні бізнес-процеси.