facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Все більше українських письменників має кошти від книжок, — Ростислав Семків

3 березня — День письменника. Про сучасну українську літературу говоримо із літературознавцем, директором Інституту книги Ростиславом Семківим

Все більше українських письменників має кошти від книжок, — Ростислав Семків
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Андрій Сайчук: Яке місце письменника у сучасному світі?

Ростислав Семків: Європейській літературі вже близько тисяч років. І оскільки ніхто не припиняє писати. Значить, у цьому є сенс. У сучасному світі немає домінантного погляду на те, що має робити письменник: він може, але не мусить.

Жан-Поль Сартр у 1947 р. написав книжку «Що таке література?». Там він пише, що письменники мають бути ангажовані, не можуть пройти повз серйозні виклики часу, суспільні проблеми, вони мають відреагувати. Через Ла-Манш Оруелл пише те саме: письменник має бути соціально активним і мати свою позицію.

З іншого боку, є письменники, які вважають, що потрібно працювати із масштабнішими речами, не прив’язаними до часу. Пруст чи Кафка, які жили у час суттєвих змін, але не дуже реагували на це.

Сучасній літературі притаманна полістилічність. Якщо б хтось написав у романтичному ключі у другій половині ХІХ ст., коли панував реалізм, то таку б людину піддали осуду. Зараз людина може написати текст у будь-якому стилі, і він приживеться.

Анастасія Багаліка: Як українська література вживається зі світовою?

Ростислав Семків: Українські письменники досить сильно прив’язані до наших традицій і бачень. Зрештою, це на першому місці в усіх країнах. Може бути так, що текст народиться в національних межах, але вийде на міжнародний рівень. Не думаю, що у нас зараз є письменники, які можуть претендувати на всесвітню відомість, але в більшості літератур це не такий легкий процес.

Ми у пошуках і трансформації ідентичності, тому у нас реактивований романтичний імпульс. З іншого боку, існують сентиментальні тексти, є варіації авангардних речей.

Наша літературна традиція була перервана у 30-х роках, коли винищили кращих письменників, і перерваний розвиток почав відновлюватись щойно у 60-х. Новий прошарок літератури має п’ятдесят з лишком років, при тому що у нас колосальна традиція письма.

Бракує потужного розвитку драми, п’єс, тим не менше багато зроблено, окремі ланки пішли далеко вперед ― наприклад, дитяча література. Зараз хороша дитяча література і вже хороша програма у школі для 2-4 класу. А ті, хто виростає на хорошій дитячій літературі, потім вимагатиме якісної дорослої літератури.

Анастасія Багаліка: Наскільки закапсульований ринок української літератури?

Ростислав Семків: Я б сказав, що він досить відкритий. Значні зв’язки із сусідськими літературами ― польською, литовською, чеською. З’являються якісь ініціативи і далі ― перекладають на німецьку, німецькі автори приїжджають сюди.

Є заходи, які сприяють таким контактам: літературний фестиваль на львівському Форумі, «Книжковий Арсенал», Meridian Czernowitz, тобто література відкривається. Років п’ятдесят тому ці обміни були формальні, тому їм бракувало жвавості, чесності, свободи, а за відсутності свободи митець не буде нормально творити.

Андрій Сайчук: Але є ще диктат ринку, коли письменник мусить писати те, що видасть видавець.

Ростислав Семків: Так, але є певна різниця: якщо ти ідеш проти диктату ринку, ти будеш бідним, якщо ідеш проти диктату тоталітарної держави, ти будеш мертвим.

Андрій Сайчук: Десять років тому було тільки кілька письменників, які могли жити на гонорари. Зараз щось змінилося?

Ростислав Семків: Звичайно. Зараз все більше письменників має кошти від книжок. Попит на книжку зростає, видавництва повільно, але багатшають. Зростають продажі, з’являються додаткові можливості ― публічні лекції тощо.

Андрій Сайчук: Як письменникові вийти на міжнародний ринок?

Ростислав Семків: Якщо письменник хоче визнання, він насамперед має добиватися його на внутрішньому ринку в країні. Український ринок сильнішає. Треба відбутися тут, і тоді такі люди стають помітними і на Заході. Жадана почали перекладати майже автоматично.

Я переконаний, що західні літературні ринки потребують хороших письменників з України, тому що Україна цікавить в силу історичних подій. Але це не можуть бути випадкові письменники, про яких тут ніхто не знає.

Поділитися

Може бути цікаво

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне