«Виборці не звертають увагу на стать, серед пріоритетів — чесність», — КВУ
Говоримо про роль зацікавлених сторін виборчого процесу у забезпеченні гендерної рівності у виборах: ЦВК, суди, громадськість
Тетяна Трощинська: Сьогодні на Громадському радіо говоримо з юристом, кандидаткою на виборах до Київради Ольгою Балицькою та міжнародним секретарем «Комітету виборців України» Міленою Горячковською про те, що ж зараз відбувається з гендерною квотою на місцевих виборах. На якому етапі зараз ситуація з судами та ЦВК?
Ольга Балицька: Напевно, всім відомо, що нещодавно був прийнятий закон про місцеві вибори. Цей закон закріпив прогресивну європейську норму, яка передбачає в списках партій гендерну квоту — це 30% осіб іншої статі. Я б навіть не сказала, що мова йде лише про жінок. Закон закріпив цю норму, але в цей самий час ЦВК видала постанову, де сказано, що дотримання цієї квоти не є обов’язковим. Це обурило громадськість. Наша політична сила вирішила захистити права жінок в цьому аспекті: ми звернулись Київського апеляційного адміністративного суду з метою скасування цієї постанови ЦВК. До речі, наш позов було задоволено, постанова ЦВК була скасована. Але минулого тижня було засідання Вищого адміністративного суду України, який залишив у силі постанову ЦВК. Наразі фактично на місцевих виборах в Україні дотримання 30% квот не є обов’язковим.
Тетяна Трощинська: Доречно спитати у Мілени, які результати ваших досліджень?
Мілена Горячковська: Ми зробили дослідження: перевірили всі списки політичних партій, які подавались до міських рад, міста Києва, а також обласних рад. Хочу зауважити, що ставлення громадськості до постанови ЦВК не є однозначним.
У Комітету виборців трошки інша позиція. Ми підтримуємо гендерні квоти, наші представники входили в групу по розробки альтернативного законопроекту. В цьому законопроекті ця квота була означена як обов’язкова. Але у ВРУ був прийнятий інший законопроект — туди з голосу була включена норма про квоту, без належних механізмів її впровадження. Нема підстав, щоб за порушення квот можна було відмовити у реєстрації. ЦВК розтлумачило закон вірно. Нічого не вдієш. Закон є закон. Треба лобіювати зміни в цей закон.
Ольга Балицька: Я вибачаюсь, але було навіть рішення Київського апеляційного суду, який зауважив, що стаття 4 Закону про місцеві вибори не є нормою, ігнорування не є допустимим. Закон був прописаний недосконало, але не тільки з букви, але й з духу закону чутно, що гендерні квоти мають дотримуватись.
Міжнародні договори та конвенції, до яких також приєдналась Україна, також кажуть про дотримуваність рівного виборчого права та прав жінок. В принципі, це питання є однозначним: норма передбачена і повинна виконуватись.
Мілена Горячковська: Вибачте, але ні. Це питання не є однозначним. Інакше ми б з вами не сперечались. Ми, звичайно, підтримаємо рівну участь чоловіків і жінок у виборах. Ви як юрист, повинні розуміти, що є виключний перелік підстав для відмови. Якщо широко розуміти закон, можна до переліку цих підстав включити будь-який інший.
Лариса Денисенко: Я долучусь. ЦВК продемонструвало технократичне ставлення до закону. Можна було розглядати закон комплексно. Якщо квоти введені, їх порушення логічно тягне за собою відмову у реєстрації. Це моя точка зору.
Ольга Балицька: Якщо ми будемо сухо підходити до переліку підстав для відмови, тоді треба казати: партії, не дотримавши 30% квоту, зареєстровані, але з порушенням закону. І результати виборів можуть бути оскаржені.
Лариса Денисенко: Насправді, погано виписаний закон дає підстави для неоднозначного тлумачення як судом, так і ЦВК.
Тетяна Трощинська: Що виявив моніторинг Комітету виборців?
Мілена Горячковська: Ми проаналізували 430 списків політичних партій до міських рад, 310 з них дотримались цієї квоти. Ми говоримо про ради Києва та міст обласних центрів. Середній рівень представництва жінок-депутаток в списках становить 32%. Це є позитивним. Напевно, це є наслідком впровадження квоти. Ці квоти дотримувались в більшості обласних центрів України. За виключенням Івано-Франківська — 29%, Рівного — 28% і Черкас — 27%. В усіх містах досить багато жінок йдуть на вибори.
Ще ми дивились, яка агітація ведеться за жінок-кандидаток. Було цікаво, як фактично підтримують партії жінок-кандидаток: чи не є вони технічними кандидатами, чи є зовнішня реклама. На жаль, дуже мало помітно реклами на підтримку жінок-кандидаток. Ми звертаємось до усіх партій, щоб ця квота не була формальною.
Дзвінки:
1. Це Ігор. Чому ви не створите свою партію жіночу? «Амазонки України»?
2.Це Лідія Василівна. На жаль, у нас не виконуються закони. А чоловіки бояться, що жінки виховають свою Ангелу Меркель, і доведеться їм бігати.
Ольга Балицька: Всі ми розуміємо, що норма є прогресивною. Вона не дискримінує чоловіків, просто дає жінкам більше шансів. Суспільство має стати арбітром і суддею в цій справі. Нам всім відомо, в яких партіях дотримуються квоти, а де на початку кампанії маніпулюють законодавством. Треба проголосувати саме за тих, хто дотримується законодавства.
Мілена Горячковська: Хочу зауважити про відповідальність партій, чому не може бути окремої партії жінок. У нас змінилась система виборів, немає самовисуванців. Це дає поштовх розвитку партій, але і це відповідальність. Тут можна згадати позитивний приклад інших країн, Швеції, Норвегії, де не чекали «кнута й пряника» від закону, вводили добровільно гендерні квоти, дотримувались їх.
В нас, на жаль, чим вище рівень влади, тим нижче там представництво жінок. В селищних радах — 46%, в районних — 23%, в обласних радах та ВРУ — 12%. Чому так стається? Не тому, що не достатньо фахових жінок, а тому що партії не були готові їх приймати. Це добре, що це питання було вперше включено до виборчого законодавства.
Тетяна Трощинська: Багато даних ми наводимо про те, що в країнах, де більше жінок у парламентах, менше корупція. А тут ми бачимо, що є підкуп виборців. Є зв’язок між темами? Прокоментуйте наш сюжет, де йдеться про те, що на Волині не дотримали гендерні квоти відносно чоловіків.
Ольга Балицька: Всі ці факти про підкуп з Волині, вони відомі і киянам. Фактів задосить, щоб були справи, показові процеси, але цього взагалі не відбувається. Але, з іншого боку, у людей росте скепсис до порушень. А як комітет реагує на порушення?
Мілена Горячковська: Ми це реєструємо, перевіряємо. Співпрацюємо з МВС. Знову ж — недосконале законодавство. Підкуп виборців незареєстрованим кандидатом не кваліфікується як злочин. Вони починають підкуп раніше до реєстрації. Їх не можна притягнути до відповідальності. По-друге, є механізми використовування благодійних організацій за схожою назвою, кольорами, гаслами.
Лариса Денисенко: Це так використовується недобросовісна політична реклама.
Мілена Горячковська: Так, і не можна притягнути до відповідальності. Ми звертались до ВРУ, щоб невідкладно прийняти зміни до законодавства, щоб заборонити будь-який підкуп виборців: благодійний фонд, чи кандидати.
Тішить, що виборець у нас досить мудрий. Як свідчать результати нещодавнього опитування, на першому місці для виборців при обранні кандидатів є чесність. Найбільш важливою 63% назвали чесність, потім — програма, досвід громадської діяльності, потім — політична партія, на останньому місці — стать кандидата.
Лариса Денисенко: Мені цікаво, що не звертають увагу на політичний бренд. На минулих виборах було інакше, здається.
Мілена Горячковська: Ці дані абсолютно ідентичні для респондентів-жінок і чоловіків. Чоловіки-виборці теж не хочуть дискримінувати жінок-кандидаток, для них теж на першому місті чесність, досвід. Тому нема підстав вважати, що наші виборці не готові до жінок-депутаток місцевих органів влади. Вони готові, але питання, чи готові партії підтримати їх.
Ольга Балицька: На роздум слухачів хотіла б залишити питання: чи у притягнення до відповідальності порушників — це є проблема законодавства чи волі правоохоронців? Певні справи повинні бути розпочати, бути показовий процес, щоб інші бачили, що є прецедент, і більш його не повторювали.
Мілена Горячковська: Все ж таки, якщо ми хочемо жити в правовій державі, повага до закону повинна бути на першому місці. Який би він був недосконалий. Наша справа, суспільства, партій — змінювати закони на краще.
Хочу додати, що у альтернативному законі, який я згадувала сьогодні, була цікава пропозиція: рівне фінансування всім кандидатам. Оце була б дуже дієва норма і на місцевих виборах, і на парламентських виборах. Тоді не було б технічних кандидатів.