facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Вища рада юстиції: новий погляд чи старі звички судової системи?

Під час ефіру ведучі та гість – Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ, намагалися дійти висновку щодо роботи нового органу. Обговорювалося питання щодо призначення нових суддів і способи боротьби з проблемами суддівства.

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Роман Куйбіда
Під час ефіру ведучі та гість – Роман Куйбіда, експерт Центру політико-правових реформ, намагалися дійти висновку щодо роботи нового органу. Обговорювалося питання щодо призначення нових суддів і способи боротьби з проблемами суддівства.

Тетяна Трощинська: Вища рада юстиції цього тижня обрала Ігоря Бенедисюка Головою. Як би ви прокоментували це рішення?
Роман Куйбіда: Я думаю, топ-тема – це не обрання одного з членів Вищої ради юстиції керівником, а те, що Рада нарешті запрацювала, оскільки без цього органу неможливо ні призначити, ні звільнити ні одного суддю. Нагадаю, що Рада з квітня минулого року не працювала. Сподіваюсь, що з початком роботи певні судді будуть звільнені і судова система буде більш відповідальною. Турбує ситуація стосовно формування нового складу Вищої ради. Закон ,”Про забезпечення права на справедливий суд” передбачив нові цікаві механізми, коли суб’єкти,які формують вищу раду юстиції в якості кандидатів, з’являються заздалегідь. Суспільство може дати їм попередню оцінку. Вища рада юстиції формується адвокатами, прокурорами, науковцями. Передбачені конкурсні механізми. Але реалізація механізмів викликає багато запитань. Адвокати говорять і про політичні тиски, про різні домовленості та махінації. Цілковитої довіри до формування цього органу, на жаль, немає.
Василь Шандро: На вашу думку, це не є зараз незалежним органом?
Роман Куйбіда: За європейськими стандартами та за практикою Європейського суду з прав людини цей орган не може вважатися незалежними. Через те, що в його складі має бути половина суддів, обраних суддями. Цей орган вважається сформованим під різними політичними впливами. Якщо більшість членів цього органу буде обрана тими суддями, до яких немає довіри, то система репродукуватиме сама себе.
Василь Шандро: Які є можливості реформувати систему?
Роман Куйбіда: Закон “Про забезпечення права на справедливий суд” передбачає переатестацію суддів та перевірку досьє. Якщо суддя не пройде переатестацію його не звільнятимуть,а відправлятимуть до Національної школи суддів. Але це питання знань, а не доброчесності. Саме націй підставі треба дивитись не на досвід, а на порядність.
Тетяна Трощинська: Для того, щоб зробити так, як зробили з патрульними зараз, де можна набрати людей, щоб навчити на суддів.
Роман Куйбіда: Мінімальний вік, щоб стати суддею- 25 років. І є рекомендації Венеційської комісії підняти вимоги до віку та стажу. Якщо підвищити вік, то ми автоматично запрошуємо людей,які виховувались радянською системою освіти, де головне – буква закону, а не право. Краще на ці посади залучати тих, хто пожив закордоном, хто вивчився там і розуміє європейські цінності. Не можна закривати ці конкурси на посаду і для діючих суддів. Ще одним критерієм для відбору може бути репутація.
Василь Шанддро: Що робити із зав’язкою міліції та правоохоронних органів?
Роман Куйбіда: Це проблема значно ширша, ніж суду. Це проблема, пов’язана із діяльністю органів правопорядку.
Дзвінок у студію: Я Ольга з Рівного. Я незряча. Одного вечора на мене напав чоловік, вдаривши по голові та вкравши гроші. Коли вже був суд, мене так і не викликали і тоді я вже сама почала розшукувати людину, яка мала б розглядати справу. Виявилось, що вона просто святкує чиєсь день народження. В кабінеті вже був накритий стіл. І адвокат грабіжника поставився дуже погано, доводячи, що його клієнт не бачив, що я незряча. Мені довелося взяти тільки 500 грн компенсації.
Роман Куйбіда: Я тут бачу щонайменше 3 проблеми. По – перше, це те, що в дорадчій кімнаті суддя щось святкує. Це питання етики. По- друге, організація роботи судді така, що людина не знає, коли потрапити до судового засідання. Це проблема організації. По-третє, судова система неспроможна працювати з людьми з обмеженими можливостями. Якщо місце, де мають захищатися права, недоступне навіть фізично, то це вже проблема.
Василь Шандро: Чи є якась надія на те, що один у полі воїн? Чи є судді, які в складних ситуаціях здатні приймати рішення законні?
Роман Куйбіда: Безумовно, такі представники є. На жаль, це не критична маса. Система поки демонструє негативні сигнали. Я спеціально намагався розшукати якісь позитивні речі для людей на офіційному порталі судової влади. І що ми бачимо? Семінар, конференція, зустріч з іноземцями, привітання. Немає позитивних новин, де відновили б права людини. Поки що принципові судді,, які готові активно діяти,, як білі ворони.
Василь Шандро: Вища рада юстиції – це той орган, куди можуть скаржитись громадяни?
Роман Куйбіда: Якщо це суддя місцевого чи апеляційного суду , то передусім потрібно йти до вищої кваліфікаційної комісії, але це не той орган, який розглядає скарги на рішення судів, це скарги на поведінку судді.

Поділитися

Може бути цікаво

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

Перукарня і психологи: як працює соціальний центр у Бородянці після окупації

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка

З авокадо і без: як змінився збірник рецептів для шкіл від Клопотенка