«Громадське радіо»
Тетяна Трощинська: Верифікація соцвиплат почалась у березні. Про які результати можна говорити станом на кінець жовтня?
Андрій Рязанцев: Було опрацьовано понад 21 млн одержувачів різних соціальних виплат — субсидій, пільг. Ми змогли їх перевірити за певними критеріями — не маємо доступу до усіх необхідних реєстрів.
Ми надали 1 391 тис. рекомендацій на загальну суму 1,9 млрд грн на місяць. Ці рекомендації спрямовуються до розпорядників коштів: Міністерства соціальної політики, Пенсійного фонду, обласних державних адміністрацій — і їх надалі опрацьовують на місцях, остаточно вирішують припинити чи продовжити виплати.
Тетяна Трощинська: Тобто ваші висновки мають рекомендаційний характер, ви не можете припиняти виплати, навіть якщо виявили, що вони незаконні?
Андрій Рязанцев: Ні. Ми перевіряємо баз даних, а потім інформація спускається вниз. Слід розуміти, що є, наприклад, територіальні комісії із субсидій, які можуть приймати рішення і надавати субсидії людині, навіть якщо вона не відповідає стандартам, обумовленим у постанові кабміну.
Василь Шандро: 21 млн одержувачів — це майже півкраїни, які отримують соцвиплати із державного бюджету?
Андрій Рязанцев: Це ще не повний перелік. У державі немає централізованих баз даних усіх пільговиків. По субсидіях нам вдалося зібрати трохи більше 60% одержувачів по регіонах, по інших виплатах — від 40% до 80%.
Коли ми починали цей процес, то орієнтувалися на 25 млн осіб.
Тетяна Трощинська: Де є проблемні місця із добуванням інформації?
Андрій Рязанцев: Єдина база, яку нам регулярно надає Міністерство соцполітики — база внутрішньо переміщених осіб.
Кожне обласне і районне управління веде свій облік пільговиків у зовсім різних форматах, і з цим досить важко. Ми збираємо і систематизуємо інформацію через державне казначейство щодо усіх виплат.
Крім того, на регіональних рівнях встановлюються різні виплати із місцевих бюджетів — ті ж транспортні пільги. Величезна кількість людей отримує певну підтримку від держави, і саме відсутність зведених даних є однією з найбільших проблем у проведенні верифікації.
Василь Шандро: Які є найбільші пункти у соцвиплатах, крім субсидій?
Андрій Рязанцев: Найбільше коштів іде на пенсійні виплати — понад 260 млрд, на другому місці субсидії — понад 40 млрд, допомога дітям — близько 20 млрд, фонди соцстрахування — близько 17 млрд, служба зайнятості — 7 млрд.
Перелік великий: колись ми нарахували понад 280 видів виплат.
Тетяна Трощинська: Яка була початкова мета верифікації?
Андрій Рязанцев: Насамперед потрібно було окреслити обсяги проблеми. Держава витрачає 43% бюджету на соціальні видатки. Слід зрозуміти, яка частина цих виплат може одержуватися неправомірно.
На другому етапі потрібно створювати інформаційний центр щодо фінансово-майнового стану домогосподарств і громадян — ми бачимо, що офіційний дохід не є джерелом інформації, за яким можна визначати, чи людина потребує соціальну допомогу.
Буває, що одержувач соціальних виплат розраховується на 50 тис. у казино за кордоном чи купує хутряних виробів на 160 тис. або земельну ділянку в центрі Києва за 3 млн. Цей перелік можна продовжувати: сумки Louis Vuitton, 250 г золота і так далі.
Крім того, одна і та ж людина, будучи чорнобильцем, інвалідом і пенсіонером, мати 7-8 видів соцвиплат, які не враховуються при призначенні кожної наступної. Потрібно прийняті якісь нові правила — щоб була цифра, яку держава забезпечує людині.
Василь Шандро: Скільки серед опрацьованих вами випадків отримання нечесних виплат?
Андрій Рязанцев: Серед наших рекомендацій — 39% у житлових субсидіях, 22% — у виплатах по безробіттю, 20% — пенсійні виплати, 17% — виплати ВПО, 2% — тимчасова непрацездатність та інші.
Щодо видів порушень — найбільше використання сумнівних документів, витрати на придбання понад 50 тис. за субсидіями тощо.
Василь Шандро: Які маніпуляції з пенсіями?
Андрій Рязанцев: Ми стикаємося із тим, що в інших базах знаходимо інформацію, що дана людина померла. Ми надаємо цю інформацію до Пенсійного фонду, щоб вони перевірили, чи вчасно зупинили певні виплати.
Нещодавно голова Пенсійного фонду повідомив про 2800 таких випадків, які вони передали до правоохоронних органів. Іноді такі порушення тривають до 10 років після смерті людини.
Василь Шандро: Чи є опір вашій роботі? І чи можна говорити про набагато вищий рівень порушень, ніж сільська чи районна рада?
Андрій Рязанцев: Опір системи не завжди полягає у протидії антикорупційним заходам. Система, яка була спрямована лише на видачу великої кількості грошей широкому колу громадян, не заточена під перевірки і навіть не може обробити наданих нами рекомендацій — на сьогодні опрацьовано лише 7%.
Ми бачимо різні види порушень. Щоб зрозуміти, чи це системні випадки чи поодинокі, потрібно все перевірити.
Існує конфлікт інтересів — перевіряти повинні ті самі люди, які видавали ці допомоги. Не існує системи контролю за такою значною державних видатків. Потрібно будувати систему за прикладом західних колег, які це вже пройшли і напрацювали.
Василь Шандро: Вашою роботою можуть скористатися з популістичною метою: ви вияснили, що певний відсоток отримує субсидії нечесно — і завтра з’явиться заголовок: у стількох українців заберуть субсидію.
У вас є якісь аргументи щодо того, що виплати людям, які справді цього потребують, не припиняться, а може й навпаки — кошти, які звільняться від припинення незаконних виплат, підуть тим, хто потребує?
Андрій Рязанцев: Мета верифікації — очистити систему від людей, які не повинні претендувати на допомогу з різних причин: через високий достаток чи через те, що цих людей не існує.
Варто ці кошти спрямувати на збільшення розміру соціальної допомоги. Якщо їх розмазувати тонким шаром на 25 млн чоловік, не розбираючись, хто скільки заробляє і як живе, то нам ніколи не вистачатиме грошей.
Тетяна Трощинська: Як будуть покарані особи, причетні до надання незаконних соцвиплат, та їх отримувачі?
Андрій Рязанцев: У різних нормативних актах, які регламентують певні виплати, існують правила їх повернення. Якщо це виплати на ім’я людини, яка десять років тому померла — це лежить у кримінальній площині, і потрібно шукати того, хто отримував ці кошти.
Якщо людина завідомо подала недостовірну інформацію — вона повинна відшкодувати виплати або їх має бути припинено — це залежить від випадку.
Під кожну виплату є окремий нормативний акт, немає єдиних правил. Немає обмежень щодо того, щоб людина, яка вчинила правопорушення, не мала права певний час звертатися до держави по допомогу.
Ми будемо подавати пропозиції, щоб ми мали право припиняти частину виплат, які безумовно не мають виплачуватися — ми не настільки багаті, щоб очікувати роками на опрацювання рекомендацій.
Також ми хочемо побудувати піраміду доходів домогосподарств і з’ясувати, кого треба виключити із соціальних програм — верхівку, яка безсовісно продовжує цим користуватися, незважаючи на те, що в них чек в ресторані більший, ніж соціальна допомога.