Андрій Щекун: З 2017 року журнал «Український театр» не друкується. Він мав наклад 1000 примірників, там працювало 4 людей. Виходив раз на два місяці. Його видавало спеціалізоване державне видавництво, яке існувало з 1994 року. Усього таких ЗМІ культурологічного направлення було 7. Державна підтримка існувала завжди, бо ці видання не є рентабельними.
У грудні 2016 року вступив у дію законом про реформування державних ЗМІ. Але держава продовжує фінансувати наші культурологічні видання. За законом Мінкультури має просто вийти із списку співзасновників, а колектив редакції має створити суб’єкт підприємницької діяльності. Але у Міністерства своє бачення, у 2017 році нам урізали бюджет на 50%.
Андрій Куликов: «Культура і життя» найдемократичніше з видань. Наскільки ви відчуває ці зміни?
Євген Букет: У 2015 році в редакції працювало 12 людей, станом на сьогодні – 4. Газета тижнева і 16 сторінок треба продукувати. Наше видання у січні 1913 року заснував Гнат Хоткевич.
Свої матеріали ми поширюємо через Facebook та вікі-сховища. Деякі номери переглядають більше, ніж 10 000 користувачів. Цьогоріч передплата зросла на 13%. Загальний наклад 3000. Передплата – близько 1000.
Щоб привести нашу документацію у відповідність до чинного законодавства потрібно, щоб Мінкультури, як орган державної влади, або залишилося нашим співзасновником, або вийшло зі складу. Профспілка просить уже не вважати їх співзасновниками, бо тієї юридичної особи, яка була співзасновником, не існує. Трудовий колектив чекає відповіді від Міністерства чи створювати суб’єкт господарювання, чи залишатися державною газетою.
Ґрантодавці нас поки теж підтримати не можуть, адже по документах ми фінансуємося державою.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.
0