Фото: Громадське радіо
Гостя ефіру — віце-президентка Київської школи економіки Інна Совсун.
Ірина Соломко: Які ваші очікування?
Інна Совсун: Я два з половиною роки працювала в уряді. Коли я йшла з уряду, з Міносвіти, обираючи між різними можливими варіантами, чим займатися далі, яким чином реалізовувати накопичений досвід, я зрозуміла, що для того, щоб підтримувати рух на реформи, який було задано в країні, критично не вистачає професійності у держслужбовців.
Переважно, коли говорять про проблеми серед держслужбовців, говорять про те, що вони корумповані, невмотивовані. За час роботи на державній службі я бачила, що дуже часто людям не вистачає професійних знань, навичок.
Коли говорять про проблеми серед держслужбовців, переважно згадують про те, що вони корумповані, невмотивовані. За час роботи на державній службі я бачила, що дуже часто людям не вистачає професійних знань, навичок.
Іноді людей просто треба навчити користуватися Excel або підвищити рівень знання англійської мови. Часом люди не можуть аналізувати якесь комплексне питання і розробляти варіанти рішень.
Проблема в тому, що фактично ніхто не готує фахівців з цього приводу. Програма, набір на яку ми розпочали, фокусується на розробці політик. Яким чином розробити політику щодо паркування в Києві? Які дані проаналізувати? Як зрозуміти, в що інвестувати гроші? Скільки грошей додатково вкладати в розвиток громадського транспорту? Скільки парковочних місць потрібно?
Все це не можна визначати за інтуїцією. Якщо подивитися закордонні управлінські практики, є дуже чіткі вимоги, яким чином мають розроблятися і прийматися ті чи інші рішення. На жаль, у нас цьому не вчать.
Ми б хотіли заповнити цю нестачу і працювати з людьми, які вже професійно залучені до державної служби або аналітичної роботи в громадському секторі, але потребують навичок або ідей, як реалізувати ті чи інші речі.
У нас дуже часто, коли говорять про управлінські проблеми, вважають вирішенням прийняття наказу.
Любомир Ференс: Може, суспільство не готове обирати кращих?
Інна Совсун: Мені здається, що це питання курки і яйця. Сьогодні немає нікого, хто пропонує якісно інший продукт.
Питання наявності фахівців – це одна частина проблеми. Наявність політичної волі робити прозорі процедури і набирати за відкритими конкурсами за знаннями і навичками – це наступна проблема. Ці процеси мають відбуватися паралельно.
Ірина Соломко: Скільки ви вже отримали заявок? Коли закінчується набір?
Інна Совсун: Ми приймаємо документи до першого серпня. Зараз ми спілкуємося з різними аплікантами з приводу стипендій. Київська школа економіки є приватним закладом, але ми активно працювали над залученням зовнішньої допомоги, щоб люди могли навчатися безкоштовно. Якщо рахувати на одну групу, то собівартість програми близько 80 тисяч на людину. Ми розраховуємо, що більшість з них будуть отримувати стипендії від 30 до 70% знижки.
Любомир Ференс: Куди людина зможе піти після навчання?
Інна Совсун: Людина може працювати в департаментах розробки політик в міністерствах, в аналітичних центрах.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.