Як говорити: «бойовики» чи «терористи»? Поради Інститу масової інформації

«Ми подумали, яка термінологія може бути найбільш дражливою для українських громадян-сторін конфлікту. Ми пропонуємо добровільно вживати такого плану лексику, аби в майбутньому поєднання розділених українських земель було можливим. Цей словник закликає до дискусії», — коментує експерт ІМІ Роман Кабачій.

Також гість студії відзначає, чому ж були претензії до створювачів словника.

«Претензії були тому, що до цього словника не потрапили слова «терористи», «російські бойовики» чи «російська армія. На це є теж певні відповіді. Наприклад, є більше 100 визначень «тероризму», але жодне з них не є загальноприйняте світовим товариством», – розповів Роман Кабачій.

Роман Кабачій також відзначає, чому важливо говорити про мову в умовах військового конфлікту.

 «Мова формує певні підходи. Використовуючи мову ненависті, ми допомагаємо нашим ворогам та вбиваємо клин туди, куди його мріє вбити Путін. Ми пропонуємо цю нейтральну лексику для себе, аби один одного не зжерти з ненависті», — вважає експерт.

Зокрема, в словнику нейтральних слів є такі висловлювання: «збройне протистояння», «конфлікт на Сході», «гібридна війна», «тимчасово окупована територія», «лінія розмежування», «непідконтрольна українській владі територія», «сторони конфлікту», «мирне населення», «бойовики» тощо.