Як молодь здатна змінити Україну?
Програму Фонду Богдана Гаврилишина презентують президентка Міжнарожного Інституту Менеджменту Ірина Тихомирова і учасниця Асоціації “Молодь змінить Україну” Килина Бішер
Дмитро Тузов: Сьогодні нас тут зібрав у цій студії фонд Богдана Гаврилишина. Богдан Гаврилишин сьогодні передавав свої документи і особисті архіви до Центрального архіву громадських об’єднань України. Наскільки це важливі документи?
Килина Бішер: Мені пощастило їх бачити. Це переписка, листи з Маргарет Тетчер, свідчення про те, як він навчався, публікації канадійських ЗМІ українською мовою часів, коли Богдан Гаврилишин жив в Канаді.
Ще задовго до того, як Україна стала незалежною, Богдан Гаврилишин був лобістом України в світі за власні кошти і за покликом серця.
Дмитро Тузов: Богдан Гаврилишин свого часу доклався і до створення Міжнародного інституту менеджменту. Наскільки це важливий заклад? Як він впливає, за вашими відчуттями, на зміни в країні?
Ірина Тихомирова: Безумовно впливає. Зміни в країні завжди здійснюють люди. А якщо є люди, о чому хтось буває успішним, а хтось – ні. І тут виникає питання кваліфікації. Ці люди повинні мати освіту, знання, ідеї. Саме цього і вчить наш інститут.
Бізнес освіті в світі вже виповнилося 100 років. Засновниками бізнес шкіл були американські школи в 1916 році. Це доводить, що хороша управлінська освіта призводить до успіхів в економіці.
Любомир Ференс: Ми говоримо про важливість навчання і стажування. Але що потім з усіма цими молодими людьми відбувається?
Килина Бішер: Після програми всі її учасники об’єднуються в асоціацію. В кожній групі, яка вивчала певну країну від шести до семи людей. Коли група вибирає для дослідження країну, вона сама моніторить і складає список організацій які хоче відвідати. Фонд Гаврилишина з 2012 року відправив до шести країн 85 груп. Є політична школа Богдана Гаврилишина, школа депутатів місцевих рад і програма «Молодіжний делегат України до ООН».
Ідея Богдана Гаврилишина полягає в тому, що повинна створитися критична маса молодих людей, які будуть готові інвестувати в Україну і розвивати її. Є шість країн: Швеція, Норвегія, Австрія, Польща, Німеччина і Швейцарія. Важливим для наслідування тут є політична свобода, соціальна справедливість, економічний добробут населення і повага до природи.
Дмитро Тузов: Наскільки ваш шведський досвід може бути цікавим для України?
Килина Бішер: Екомістечко – це інноваційний продукт, який Швеція зараз продає іншим країнам. Колись на території промислової частини Стокгольму вирішили побудувати екомістечко. Це було складно адже територія була забруднена. Там немає автомобільних доріг, тільки пішохідні і бігові, чисту воду можна пити з крану, а сміття спалюється і використовується для обігріву. І ці технології вони зараз продають.
Дмитро Тузов: Як ви вважаєте наскільки швидко ми можемо змінити ситуацію в Україні?
Ірина Тихомирова: Це залежить від багатьох факторів. Наприклад сьогодні я прочитала, що за останні два роки Україна зробила більше реформ, ніж за попередні двадцять три.
Дмитро Тузов: Я ви відчуваєте, чи відбуваються зараз якісні зміни завдяки тим молодим людям, які пройшли програму?
Ірина Тихомирова: Дуже мало. Ну що таке 85 груп по 6 людей? Випускників Міжнародного інституту менеджменту близько 6 000 людей. А ми найстарша бізнес школа в Україні. І це на 40 мільйонів населення. Це крапля в морі. Це навіть не критична маса для масштабів Києва. Я думаю, що ці реформи ще попереду.
За підтримки
Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD). |
Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії». |