Як під впливом громадськості очищується суддівська система?

Кого вибрали делегатами на з’їзд суддів, який обиратиме нових членів Вищої ради правосуддя?

Ведучі

Дмитро Тузов,

Наталя Соколенко

Гостi

Роман Маселко

Як під впливом громадськості очищується суддівська система?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/02/hr_hh_2017-02-13_maselko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2017/02/hr_hh_2017-02-13_maselko.mp3
Як під впливом громадськості очищується суддівська система?
0:00
/
0:00

У студії Громадського радіо Роман Маселко, член Колегії адвокатської дорадчої групи, один з адвокатів Небесної Сотні, які системно займаються розслідуванням усіх епізодів злочинів проти активістів Євромайдану, адвокат ГО ВО “Автомайдан”, член Громадської ради доброчесності.

Наталка Соколенко: Сьогодні обирали кандидатів на з’їзд суддів, який відбудеться в березні. Одна кандидатка не пройшла і ви цьому раділи. Чому це є приводом для радості?

Роман Маселко: Дійсно сталася цікава подія. Вона ілюструє хід судової реформи, вплив громадськості на судову реформу і ті зміни, які відбуваються.

14-15 березня будуть обирати членів Вищої ради правосуддя. Наразі це буде ключовий орган, який призначатиме, звільнятиме та каратиме суддів. Вона складається з 21 члена, 15 є діючих і ще 6 треба вибрати. Їх обиратимуть самі судді на з’їзд. А зараз обирали суддів, які туди поїдуть. Пройшли збори суддів загальних судів Києва і вони обирали своїх делегатів.

Одним з делегатів була суддя Олена Первушина, яка є вже 10 років головою Голосіївського суду. В часи Майдану як мінімум семеро суддів з її суду виносили неправосудні рішення проти активістів Майдану. Є докази, що на суддів відбувався вплив, тобто вона до цього причетна.

Вже двоє суддів з її суду, Калініченко і Фролов, були звільнені за вирішення рішень стосовно активістів. Калініченко звільнили 24 лютого 2016 року, а Фролова звільнили 24 вересня 2016 року. І ці судді виявилися досі в штаті суду, прийшли на з’їзд і голосували за Первушину як делегатку.

Наталка Соколенко: Тобто пані Первушина не виконувала указ президента? Чи можна її за звільнити?

Роман Маселко: Треба дослідити це питання. Вони тримали місце в штаті, не оголошувався конкурс на зайняття посад. Їм могла платитися заробітна плата.

Дмитро Тузов: Наскільки активно люди, які помічені в корупції або брали участь в репресіях проти активістів Майдану зараз намагаються потрапити в цей орган?

Роман Маселко: Приклад Первушеної показує, що для них це важливо. Її не обрали, нам вдалося не допустити цього. Це позитив і сила громадської думки. Але це напів-перемога, оскільки серед делегатів, яких сьогодні набрали, я нарахував 5 чи 6 суддів Майдану. Наприклад там був один суддя Федюк, колега судді Чауса, чия справа зараз розглядається у Вищій раді правосуддя. Водночас він є делегатом на з’їзд.

Тобто вони з останній сил чіпляються і намагаються пролізти в оновлені органи. По-перше, щоб захистити себе. По-друге, щоб не допустити змін. Це ще раз засвідчує, що увага до цих процесів не повинна згасати.

Наталка Соколенко: Днями йшлося, що нібито опубліковані списки людей, які мають бути обрані до Верховного суду. Що ви про це думаєте?

Роман Маселко: Про списки говорили ще коли все тільки починалося. Треба бути наївним, щоби думати, що влада не буде в ці процеси намагатися втрутитися і провести бажаних для себе кандидатів.

Ці списки, які зараз сплили, як на мене занадто примітивно зроблені, щоби бути правдою. Але диму без вогню не буває. Треба стежити за реакцією суспільства. На це треба звертати увагу.

Дмитро Тузов: Раніше було практично неможливо притягти до відповідальності суддю, поміченого у корупції. Раніше ВР мала давати дозвіл на притягнення судді до відповідальності. Зараз же цю функцію на себе перебирає Вища рада правосуддя. Як це вплине?

Роман Маселко: Одна з перемог судової реформи – це скасування суддівської недоторканності. Суддю, зловленого на гарячому, можна затримувати і арештовувати як звичайну людину. Як тільки ця норма вступила в дію, одразу ж затримали першого суддю Потім ще одного, і ще. Коли це почало відбуватися системно, Вища рада правосуддя злякалася. І от з’явилося звернення з приводу того, що для арешту судді потрібна згода Вищої ради правосуддя. І зараз пішов відкат у реальній відповідальності. Система намагається відіграти все назад, реваншувати і отримати статус кво.

Дмитро Тузов: Але Вища рада правосуддя не може тлумачити Конституцію. Вони таким чином порушують закон.

Роман Маселко: Так. І це показово. Я погоджуюся, що вони перевищили свої повноваження. За цим фактом Генеральній прокуратурі можна було б порушити карну справу за статтею «втручання в здійснення судочинства»

Наталка Соколенко: Який актуальний стан справ з розслідуванням вбивств Небесної Сотні?

Роман Маселко: Ми не бачимо того, про що всі говорили, що ці справи є у пріоритеті в ГПУ. Є відчуття, що це потрібно нам, потерпілим і окремим представникам відділу, який це розслідує. Справа Януковича тим часом переходить в таку піар площину. Хоча засідання по вбивствам на Майдані тривають.

Немає сприяння всіх органів, які за це відповідають. Досі є велика кількість силовиків, причетних до побиття і розстрілів активістів, переховуються від покарання в органах влади. Є певна кількість колишніх беркутівців, які втекли до Росії і вже очевидно ніколи не будуть видані. Але середня ланка, по якій йшли і координувалися накази, по ним ми ніяк не можемо довести справи до кінця.