Як поліпшити профтехосвіту й збільшити кількість технічних професій?

Одним з наступних кроків Міністерства освіти є реформа професійної освіти. Що підготувала Лілія Гриневич і команда для українців в цьому напрямку?

Ведучі

Сергій Стуканов,

Дмитро Тузов

Гостi

Ірина Шумік

Як поліпшити профтехосвіту й збільшити кількість технічних професій?
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-04_shumig.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-04_shumig.mp3
Як поліпшити профтехосвіту й збільшити кількість технічних професій?
0:00
/
0:00

Про реформу професійної освіти розповість генеральна директорка директорату професійної освіти МОН Ірина Шумік.

Дмитро Тузов: Реформа професійної освіти – чи не занадто гучно це звучить? Чи справді вже держава підійшла до серйозних змін в цій царині?

Ірина Шумік: Насправді, реформа професійної освіти є давно назрілою, і сьогодні особливо на часі в нашій державі. Ми почали реформувати школу, а в концепції цієї реформи перехід до подальшого професійного навчання є як раз одним із головних аспектів.

Що стосується проблем у професійній освіті, які ми  на сьогодні маємо, то їх декілька, адже професійній освіті в нашій країні не приділялося достатньої уваги. В нас і досі присутній оцей штамп «ПТУшника», і це, мабуть, найголовніша проблема, тому що непрестижність професійної освіти на сьогодні призвела до того, що лише 20% випускників загальноосвітніх шкіл обирають дорогу стати професіоналом в тій чи іншій сфері.

Сьогодні Міністерством освіти і науки підготовлені концептуальні засади реформування системи  професійної освіти, і 22 травня вони були схвалені колегією Міністерства освіти і науки. Наразі готуються відповідні урядові рішення. І один з компонентів реформи – це змінити світогляд українців та дати розуміння, що бути професіоналом в тій чи іншій сфері – це дуже престижно.

Сергій Стуканов: У вас є бачення того, як, наприклад, залишити в ПТУ професійних викладачів?

Ірина Шумік: На сьогодні середня заробітна плата майстра виробничого навчання десь коливається на рівні 4600 гривень. Отже, якщо ти майстер сантехнічних робіт, то тобі простіше піти і займатися цією роботою на практиці. Тобто ми втрачаємо кваліфіковані кадри.

Ми в майбутньому законі про профтехосвіту хочемо виписати гідну заробітну плату для викладачів в системі професійної освіти.

Сергій Стуканов: Таке навчання потребує і матеріально-технічної бази, тобто устаткування, обладнання, на якому студенти можуть навчатися і здобувати знання, щоб це не було теоретичне навчання. Існує практика, коли підприємства, які є замовниками фахівців, допомагають навчальному закладу з устаткуванням. Чи передбачається в ході цієї реформі допомагати такій співпраці закладу і підприємств?

Ірина Шумік: Звісно, передбачається, і окремий розділ взагалі в майбутньому законі ми виписуємо, як державне-приватне партнерство. І тут ми хотіли окреслити питання і напрямки, в яких хочуть і можуть працювати представники бізнесу і заклади освіти. Зокрема, зараз є така проблема, коли підприємства готові передати якесь обладнання, але воно додатково оподатковується. Тобто потрібно, принаймні, звільнити від оподаткування це обладнання, яке передається до закладів освіти.

Дмитро Тузов: Але тут є проблемка – це обладнання 60-х років минулого сторіччя.

Ірина Шумік: Я б не погодилася, бо на сьогодні вже у бізнесу з’явилося усвідомлення того, що їм потрібно співпрацювати з закладами освіти.

Дмитро Тузов: Тобто це вже інвестування бізнесу?

Ірина Шумік: Так, це вже зовсім інший підхід. Ми маємо декілька яскравих прикладів, в нас є меморандум МОНу з деякими бізнес-компаніями, які вже на сьогодні розбудовують навчально-практичні центри на базі закладів освіти. Ця практика виявилася досить вдалою, і з 2016-го року виділяються кошти з державного бюджету на підтримку закладів професійної освіти, їх матеріально-технічної бази. У 2018-му році ця сума збільшена вдвічі, тобто ми на сьогодні очікуємо надходження 100 мільйонів гривень на відкриття навчально-практичних центрів. І саме оновлення бази з підготовки технічних фахівців є пріоритетом для держави. Такими центрами за 2016-17-роки закрили по області монтажників сантехнічного обладнання, професії – швачка, кравець, закрійник, і на сьогодні ми переходимо до механічної обробки металу, зварювання та електротехніки. Та кожного року ми приділяємо увагу такій професії як тракторист-машиніст. Але такі центри дуже коштовні по обладнанню, томи ми їх відкриваємо поступово.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.