Як працює фонд допомоги онкохворим дітям «Краб» і чим можна допомогти?

Про благодійний фонд допомоги онкохворим дітям «Краб» і як він впливає на реформу охорони здоров’я, розкаже його співзасновниця Лариса Лавренюк

Ведучi

Василь Шандро,

Андрій Куликов

Гостi

Лариса Лавренюк

Як працює фонд допомоги онкохворим дітям «Краб» і чим можна допомогти?
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-19_svoimy_rukamy.mp3
https://static.hromadske.radio/2018/07/hr-hh-18-07-19_svoimy_rukamy.mp3
Як працює фонд допомоги онкохворим дітям «Краб» і чим можна допомогти?
0:00
/
0:00

Андрій Куликов: Благодійний фонд «Краб» робить дуже багато потрібної і часом незамінної роботи. Але чому це лягає на ваші плечі?

Лариса Лавренюк: Коли була ідея створити фонд, звичайно, ми не думали про те, що потрібно робити якісь зміни і це буде активна робота замість когось. Але вийшло так, що ми замінюємо зараз функцію держави. І в забезпеченні дитини в отриманні своєчасних ліків, отриманні витратних матеріалів, іноді – в придбанні обладнання для лікарень. Проте це не має так бути, це обурює.

Андрій Куликов: Мені здається, що те, що ви це робите, і повинно спонукати до реформи.

Лариса Лавренюк: Кого?

Андрій Куликов: Тих, хто відповідає за охорону здоров’я.

Лариса Лавренюк: А мені здається, що їм дуже зручно, тому що ми забезпечуємо ліками дітей. Ми воюємо з державою, тому що в міжнародних закупівлях закуповують ліки, що не мають світових гарантій, що ці ліки безпечні для дітей, і вони дієві.

Андрій Куликов: Наскільки змінилася ситуація, відколи Міністерство охорони здоров’я очолює Уляна Супрун? Чи вона не змінилася?

Лариса Лавренюк: Міжнародні закупівлі ми можемо оцінити по двох медичних закладах: Національний інститут раку і Охматдит. Це ті два заклади, які належать Міністерству охорони здоров’я, і вони фінансуються ліками тільки з міжнародних закупівель.  І є дуже показовий момент цих міжнародних закупівель: на даний момент у фонду борг перед аптеками понад 200 тисяч гривень саме на ліки. Цими ліками, якими мала забезпечити держава в рамках міжнародних закупівель, забезпечували ми. Є така надія, що ми до кінця роки все це погасимо, тому що на даний момент за 2017-ий рік вже почали надходити препарати, але все одно до нас ще звертаються батьки.

Ми воюємо з державою, тому що в міжнародних закупівлях закуповують ліки, що не мають світових гарантій, що ці ліки безпечні для дітей, і вони дієві.

Андрій Куликов: Розкажіть про «Зустріч переможців».

Лариса Лавренюк: Щороку першої п’ятниці липня ті, хто вдало закінчив лікування у відділенні дитячої онкології, приїжджають на Ломоносова, 33/43, де у нас відбуваються зустрічі тих, хто пройшов через таке випробування як онкологія. Цього року це вже була десята зустріч. І це зустрічі тих, хто може підтримувати тих, хто зараз проходить це випробування. В нас півдня є спілкування у самому відділенні, коли діти роблять якісь спільні творчі роботи, вони разом займаються, спілкуються між собою. Наші учасники підходять до тих, хто перебуває у відділенні, підтримують, говорять, що я теж лежав на цьому місці, у мене все вийшло, і в тебе все вийде.

Це і підтримка лікарям, які звикли до того, що багато дітей уходить. А тут приїхали діти їх вдалих випадків лікування. Вони плачуть, і це нормально. Крім того, ці зустріч потрібні навіть самим переможцям. У нас є два весілля і накльовується третє.

Слухачка Лідія з Києва: Чула в новинах, що в Охматдиті в якомусь закапелку стоять картонні коробки, заповнені онколіками, термін придатності яких вже вийшов. І Охматдиту потрібні величезні гроші для того, щоб їх утилізувати. Прокоментуйте цей факт.

Лариса Лавренюк: Це теж наслідки міжнародних закупівель, коли замовлення прийшло несвоєчасно, і термін дії препаратів спливав. Ці препарати поставили у повній кількості, мали бути деякі передані у Донецьку область на окуповану територію, але самовільно були відправлені на Охматдит.

Василь Шандро: Це питання бюрократії?

Лариса Лавренюк: Це питання бюрократії, воно має адресуватися не Охматдиту, а тим, хто відповідає за ці міжнародні закупівлі, тому що Охматдит просто поставили перед фактом, в них є ці препарати, робіть, що хочете.

Андрій Куликов: Хто амбасадори вашого фонду?

Лариса Лавренюк: В нас є декілька людей, які вже довгий час допомагають фонду, і скрізь, де можуть, розповідають про фонд. Це відомі люди, як пройшли через наше відділення разом з нами: Рима Зюбіна, Ірма Вітовська, Едуард Приступа (Діля).

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.