Як убезпечитися журналістам у зоні бойових дій, — поради медіа-тренера Юки Гаврилової

«Багато хто з журналістів вважають, що редакційне завдання стоїть на першому місці. Також багато хто з них не знає, що на них чекає. Наприклад, журналістки можуть приходити на масові акції протесту на підборах і в красивій біжутерії, а журналісти — в «шльопках» і з голими колінками», — зауважує Юка Гаврилова. Також говоримо про проблеми страховки та захисту прав журналістів. «Безпека — це частина гігієни роботи журналістів», — каже Юка Гаврилова, яка очолює київську організацію Незалежної медіа-профспілки.

Лариса Денисенко: Скажіть, будь ласка, а чи багато журналістів застраховані? І мають вони підстави вірити в те, що юридичний захист і представництво в суді буде забезпечено керівництвом?

Юка: Гаврилова: Маю розчарувати журналістів, що навіть, якщо ви застраховані як приватна особа, то, якщо ви почитаєте уважно свій договір, то там буде написано, що форм-мажорні обставини, а це масові заворушення, воєнні дії, природні катаклізми, не є приводом виплачувати страхування.

Ірина Славінська: Що ми знаємо про перебування журналістів у полоні, життя в підвалах і інші радості спілкування з бойовиками?

Юка Гаврилова: Про це ми знаємо, що за цей час приблизно трохи більше 40 журналістів і половина з них зазнали тортур. І піддавали їх тортурам не тому, що вони були носіями специфічної інформації, а тому що вони українські журналісті, а також тому, що люди у підвалах мали натхнення. І про це слід говорити в редакціях, адже більшість журналістів про морально не готові до таких випробувань.

Ірина Славінська: Як відбувається спілкування з українськими військовими?

Юка Гаврилова: Всі спецслужби намагаються отримати додаткову інформацію, а журналіст, якщо він був по той бік, то він вже якусь інформацію має. Не знаю наскільки вона цінна для СБУ і чи робив журналіст спеціальні підрахунки, але цікавіть до журналіста з іншого боку — логічна.

Журналісти мають такі ж самі права, як і громадяни. Тому, коли просять документи треба показувати паспорт, а не журналістське посвідчення, бо ті часи, коли журналістське посвідчення відкривало багато дверей вже минули.