Як в Україні адаптують європейські директиви з агрополітики?

У студії Громадського радіо Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики. Обговорюємо якою буде дія Закону «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин». Також в ефірі програми «Громадська хвиля» сенс законопроекту №0906 прокоментувала Ольга Трофімцева, заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції.

Анастасія Багаліка: Президент підписав Закон про адаптацію європейських директив у сфері агрополітики. Що це за директиви і як вони будуть адаптовані в українську агрополітику?

Любов Акуленко: Це директиви, які стосуються офіційного державного контролю, контролю за харчовими підприємствами. Як він має відбуватися? – За європейськими вимогами. Цей закон вступить в силу за дев’ять місяців, тобто в підприємств є дев’ять місяців, щоб адаптуватися до нього. Він важливий тому, що одразу після Революції Гідності у нас прийняли таку норму, яка, з однієї сторони, помагає бізнесу – заборонили будь-які перевірки. Насправді для харчового бізнесу це катастрофа. Не перевіряти харчовий бізнес – неправильно.

Дмитро Тузов: Оці випадки захворювання ботулізмом, це – наслідки?

Любов Акуленко: Я впевнена, що це звідси. Через те, що немає контролю, плюс проблема ще в тому, що наша служба зараз не має змоги, навіть якщо знає джерело зараження, з якого підприємвства, зупинити це виробництво. Згідно нового закону матиме, зможе на 10 днів тимчасово призупинити, це вимога ЄС. Чому європейці так вимагали цієї норми від нас? – Вони нам прямо сказали: «Ця норма болюча», підприємства там пищали, вони її не хотіли, тому що ніхто не довіряє нашим державним службам, тому що бояться, що ветеринари будуть цим зловживати. Але європейці сказали: друзі, якщо у вас не буде цієї норми про тимчасове зупинення виробництва, то якщо, не дай бог, на кордоні, ми виявляємо якусь проблему, а їм це дуже легко зробити, – ми взагалі закриваємо всю країну. А якщо ми знаємо, що працює ця норма, ми вичисляємо якийсь завод, і закриваємо лінію, тобто, якщо риба – всі рибні підприємства, але не ті, що там мед, яйця і так далі. Тому з точки зору європейського експорту – це була така вимога і таке пояснення.

Читайте також: Що означає оновлений закон про державний контроль харчових продуктів

Анастасія Багаліка: Що має бути першим кроком в цій проблемі? Перевірки заборонені зараз

Любов Акуленко: Далі буде дуже цікава історія. Зараз перевірки будуть без попередження. Нехай всі про це знають, тобто ви не будете знати хто і коли до вас прийде. Зараз, коли закон був підписаний, перше, що має зробити Міністерство – це розробити спеціальний документ в якому він визначить декілька груп підприємств, кожне підприємство буде набирати бали за такими показниками: чи воно охоплює всі країну, чи тільки одну область, чи є норми ХАССП, який це вид продуктів і ще декілька категорій. На основі цього будуть виставляти бали, і якщо підприємство набирає дуже багато балів – це  означає, що воно у високій зоні ризику, і його будуть перевіряти часто, мінімум п’ять разів на рік. Кожне підприємство отримає свій бал, і згідно цього балу підприємство буде знати як часто їх будуть перевіряти. Що знає підприємство? Воно знає, що протягом року його перевірять п’ять разів або раз, коли – не знають. Цього не треба боятися, тому що Міністерство аграрної політики прийняло дуже прогресивну річ, так звані листи із запитаннями. Це перелік публічних запитань, яких є до 30, які може задати ветеринарний інспектор під час перевірки. Будь-яких інших не має права задавати. Вони публічні, у відкритому доступі висять на сайті. Цю логіку я підтримую, тому що якщо це харчове виробництво, то не можна, щоб виробник знав, тому що він підготується і все заховає. Підприємець має бути завжди готовий до перевірки. Це наше життя, від неякісних продуктів можна загинути, тому ми повинні перейти на ці європейські норми.

Детальніше слухайте у доданому звуковому файлі.