Як змінюватиметься українська міліція?

В ефірі “Громадської хвилі” говоримо про майбутні реформи МВС і Генпрокуратури. Марина Цапок розповіла, що законопроекти вже зареєстровані, але профільний комітет їх не зміг розглянути, бо не було кворуму, тому наступне засідання комітету заплановане на 4 травня.

Наталя Соколенко: Міністерство Внутрішніх Справ пропонує законопроекти, що містять в собі деякі моменти, з котрими не згодні громадські активісти. Зокрема, закон, який стосується автовласників, тобто мільйонів людей в країні. Які у вас є зауваження до цього закону?

Марина Цапок: По-перше, законопроект вже зареєстрований, але його не зміг розглянути профільний комітет, тому що не зібрав кворуму. Отже, без розгляду цей законопроект вже стоїть на порядку денному. Дуже часто буває, що ми оцінюємо тексти по факту, коли вже бачимо їх офіційно оприлюдненими. Що стосується конкретно цього законопроекту, який призначений для полегшення безпеки нашого руху, то там є декілька суттєвих проблем. Основна з них полягає в положенні, що скасовує презумпцію невинуватості в усіх справах про адміністративні правопорушення. Це означає, що тепер не держава, яка звинувачує особу у вчиненні чогось має доводити винуватість особи, а особа має збирати докази своєї невинуватості. І це стосується абсолютно всіх людей, які потенційно можуть бути звинувачені у всьому, що міститься у цьому кодексі. Ще одне положення, яке потребує суттєвого доопрацювання, говорить про те, що людина, якій приходить документ про сплату штрафу, не обов’язково повідомляється про судове засідання. А якщо особа на засідання не з’явиться, то її можуть за несплату штрафу та за неявку до суду позбавити прав користування автомобілем.

Ірина Славінська: А повідомлення про штраф має приходити власнику автомобіля, якій в нашій країні не обов’язково може бути за кермом, і може, навіть, не мати водійського посвідчення.

Марина Цапок: Так, потрібно розуміння того, що така зміна підходу по доведенню вини, потребує  серйозної і продуманої зміни багатьох інших документів.

Наталя Соколенко: Які ще законопроекти потребують уваги?

Марина Цапок: Урядом було запропоновано і внесено ще два законопроекти. Перший – законопроект «Про органи внутрішніх справ». Пропонується підпорядкувати прикордонну, міграційну служби та службу надзвичайних ситуацій Міністерству Внутрішніх Справ. Тобто залишається можливість ручного керування міністром.  Хоча в коаліційній угоді говориться про те, що потрібно відділити міністра-політика від органів міліції для того, щоб не повторилася ситуація Майдану, коли міністр вручну віддавав накази міліціонерам. Ще один законопроект полягає в тому, щоб впорядкувати всі адміністративні послуги, які надають МВС, і передати їх у відання спеціальних сервісних центрів, які, знову таки, підконтрольні МВС. А згідно коаліційній угоді, в першому кварталі 2015 МВС повинно було передати частину адміністративних послуг до органів місцевого самоврядування. В цьому законопроекті ми бачимо бажання міністерства залишити свій вплив на видачу цих послуг. Також в рамках цього законопроекту пропонуються незрозумілі послуги, такі як бронювання номерів на авто, допуск до складання іспитів на отримання водійських прав тощо.

Наталя Соколенко: Чому так відбувається? Хто має понести політичну відповідальність за це?

Марина Цапок: Процедурно, законопроекти були запропоновані МВС. Схвалені на Уряді. Єдине, що уряд схвалював їх всліпу.

Наталя Соколенко: Отже, народні депутати не збираються на засідання профільного комітету, не читають законопроектів, в Кабінет Міністрів тексти попадають в останній момент і за них голосують всліпу. Питання до якості цих законопроектів, відповідно, знімається.

Ірина Славінська: Яка ситуація зараз з реформою прокуратури?

Марина Цапок: Ми наразі відвоювали перенесення реформи з січня 2016 на липень 2015. І маємо налагодити роботу саме в цей перехідний період, поки не почав діяти закон про прокуратуру. Ми намагаємось переконати тих, хто приймає рішення, в тому, що прокурорів потрібно набирати в нову прокуратуру не зі складу прокурорів теперішніх, а робити відкритий конкурс, аби всі охочі юристи могли прийти і змінювати цю систему прокуратури.