Якщо до четверга в Україні не буде хлору, у суботу Харків залишиться без води, - Асоціація водоканалів

Крім того,в Україні призупиняють своє виробництво такі великі компанії як Coca Cola, Pepsi Cola, Carlsberg та інші відомі підприємства, які виготовляють різні напої. Йдеться про нестачу хлору

Що робити і як уникнути цієї біди, розкаже віце-президентка Української асоціації водоканалів Ольга Бабій.

Ірина Славінська: Що сталося з хлором, чому його не вистачає?

Ольга Бабій: Хлор – це така спеціалізована речовина, яка додається у воду з будь-яких джерел, і дезінфікує її, тобто вбиває всі бактерії, які є шкідливими для життя і здоров’я людей. На водоканалах хлор застосовується цілодобово в технології очищення води. Коли вода проходить попереднє очищення, вона знаходиться 24 години у фільтрах, тобто брудна вода знаходиться у фільтрі 24 години. І якщо туди не додати хлор, то там відбувається велике розмноження бактерій.

Ірина Славінська: Звідки хлор береться у місті?

Ольга Бабій: Виробляється великими потужними підприємствами. Його базова сировина – це соляна кислота і газ. В нас в Україні трапилося так, що єдиним де-факто монопольним став «ДніпроАзот». Але близько двох місяців тому «ДніпрАзот» зупинився на технологічні ремонті роботи. А компанії, які виробляють різні напої, не можуть тримати в себе величезні обсяги хлору, тому що це вибухонебезпечна речовина.

Ірина Славінська: Йдеться про тони, літри?

Ольга Бабій: Наприклад, зараз  на всю Україну потрібно 1200 тон хлору для того, щоб забезпечити місячну потребу. І це тільки для водоканалів, для бізнесу теж потрібен великий обсяг.

Отже, «ДніпроАзот» виробляв хлор, зупинився на ремонті роботи, а потім просто не вийшов на виробництво. Керівництво «ДніпроАзоту» пояснює це так: ціна газу здорожчала, для виробництва добрив газ став дуже дорогий, а «ДніпроАзот» – це та компанія, яка виробляла і добрива, і соляну кислоту, і хлор, тому вони зупинили виробництво, скільки основний їхній продукт – це добрива. Тепер, щоб запустити виробництво хлору, всі виробничі та адміністративні витрати їм доведеться покласти на виробництво хлору. Відповідно, через це хлор має здорожчати в три рази. Якщо середньо ринкова ціна однієї тони рідкого хлору була 17-20 тисяч гривень, то зараз вона буде йти в розрізі від 42 до 56 тисяч гривень  в залежності від логістики.

«ДніпрАзот» звернувся до Антимонопольного комітету з проханням надати йому дозвіл на таку ціну, але у зв’язку з тим, що вони не є визнаним монополістом де-юре, (але де-факто є), це не так просто. Антимонопольний комітет має розглянути заву «ДніпроАзот» і дати на неї висновок. Буде він позитивний чи негативний, ми поки не знаємо.

«ДніпроАзот» виробляв хлор,  зупинився на ремонті роботи, а потім просто не вийшов на виробництво

Андрій Куликов: Яке б не було рішення, не варто допускати ситуації, коли хлору в Україні не буде. Як можна цьому запобігти? Бо Кривий Ріг, Миколаїв, Житомир – це вже близько мільйона людей.

Ольга Бабій: Вже під загрозою і Харків. І якщо ми не знайдемо резерви хлору до четверга, то в суботу вже хлору там не буде. У водоканалів є певний режим МНС. Якщо підприємство бачить, що в нього дуже малі запаси хлору, воно має перейти на погодинну подачу. А це вкрай складна річ для великих міст, таких як Харків. Для того, щоб зупинити Харків на погодинну подачу, а потім його запустити на погодинну подачу, на це треба 12 годин і шалені витрати. Тобто те, що може статися з Харковом до цієї п’ятниці, це вже проблема. Така ситуація по всіх містах, це просто питання часу. В якихось містах запасів хлору на 17 днів, в якихось  – 20.

Ми зараз спілкуємося з усіма директорами водоканалів. Якщо «ДніпроАзот» не буде у вівторок запущено в роботу, ми шукаємо альтернативний імпорт. Вже прийшли певні поставки з Румунії, ми ведемо перемовини з Польщею, Братислава підтвердила нам можливість відвантаження. Тобто ми шукаємо альтернативу, щоб найближчі два тижні перерозподілити свої внутрішні залишки хлору між нашими  компаніями, позичити один одному, а потім перейти на імпорт.

Така ситуація по всіх містах, це просто питання часу. В якихось містах запасів хлору на 17 днів, в якихось  – на 20

Ірина Славінська: Ви говорите, що якщо до четверга не буде хлору, то Харків під загрозою. Що конкретно це означає – у Харкові не буде постачання води взагалі?

Ольга Бабій: В харківській мережі не буде питної води.

Ірина Славінська: Тобто з крана нічого не буде текти?

Ольга Бабій: Так.

Андрій Куликов: Може буде текти, але пити її не можна буде?

Ольга Бабій: Ні, ліцензійні умови водопостачання забороняють подавати в мережу воду неналежної санітарної якості.

Слухач Анатолій з Рівного: Багато мовилося, що вода має очищатися вже фтором, а я чую, що вона буде знову очищатися хлором. Але ж там утворюються хлорсполуки, а вони дуже шкідливі. І друге запитання – а як так сталося, що такий важливий стратегічний об’єкт опинився у приватних руках, і чи не можна його відкупити?

Ольга Бабій: Коли ми говоримо про будь-які способи очищення води, тут питання ціни/якості. Коли ми говоримо про дорогі методи ультрафільтрації та знезараження, це питання того, скільки ця вода буде коштувати. Я хочу запевнити, що хлор використовується у дуже малих дозах, щоб технологія очищення не постраждала. А хлорорганіка виникає, коли на біологію накладають хлор. З цим питання немає, тим більше, що в нас із 2014-го року діють санітарно-гігієнічні вимоги до питаної води, тому всі підприємства ці показники контролюють.

Що стосується питання «ДніпроАзоту». Дана приватизація відбулася вже дуже давно. Коли вона відбувалася, тоді умовами приватизаційного конкурсу мали б бути встановлені щодо цих виробництв якісь обмеження чи особливі застороги. Зараз багато людей кажуть, що «ДніпроАзот» потрібно повернути у державну власність. Проте ми маємо дотримуватися балансу та думати про ризики. В нас дуже багато проблем з економікою, і якщо ми почнемо таку необачну реприватизацію, тому що в нас щось згоріло та впало, це може привести до негативних наслідків. Підхід має бути зваженим.

Якщо «ДніпроАзот» не буде у вівторок запущено в роботу, ми шукаємо альтернативний імпорт

Ірина Славінська: Яка в нас є можливість постачати хлор зовні? Звідки і чому дотепер цього не робиться?

Ольга Бабій: Коли ми зрозуміли, що в нас немає доступного хлору, ми близько тижня провели в перемовинах з різними європейськими країнами, адже в кожній з країн є підприємства, які виробляють хлор. Проте вийти на швидкий імпорт не так просто, адже хлор – це продукт подвійного призначення, він вибухонебезпечний, для його транспортування і ввозу необхідна велика кількість дозвільних документів.

Всім водоканалам, щоб розпочати процедури гарантованих поставок та вийти на потрібні  обсяги, потрібно десь два-три тижні часу. Зараз наш президент Асоціації проводить перемовини з Казахстаном та іншими пострадянськими країнами, оскільки ми стикнулися з ще однією проблемою. Якщо всі водоканали України можуть приймати хлор в контейнерах, то Київ та Кропивницький можуть приймати тільки в залізничних цистернах. Транспортувати з Європи хлор в залізничних цистернах складно через невідповідність колії, тому зараз для цих міст ми шукаємо альтернативу в країнах пострадянського простору.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.