Розмова з істориком, координатором громадського просвітницького проєкту «LIKBEZ. Історичний фронт», упорядником 10-томної популярної історії України «Історія без цензури» Кирилом Галушком.
Кирило Галушко: Дискусія між істориками відбувається з приводу спірних проблем. Стаття могла би бути дискусією українських та російських істориків. Якщо йдеться про середовище українських істориків, обговорювати публікацію треба, щоб зайвий раз нагадати людям про те, які застарілі історичні схеми та концепції застосовує та людина, яка пише за Путіна його історичні тексти. Ми знаємо вже його практику, як описати історію Другої світової війни, від чого ридають усі фахівці з цієї теми. А тут він вийшов на благодатне для українських істориків поле, яким вони можуть пройтися нищівно.
Тоді в РФ змінився пострадянський погляд на історію східних слов’ян на російський імперський. За часів Єльцина були три братські народи. Зараз трьох народів нема, це повернення до імперської схеми, де великороси, малороси та білоруси є складовими однієї російської нації. Ця концепція формувалася за часів царів Олександра III та Миколи II. У статті є відверті фальсифікації історії. Кожен російський школяр починає історію з Києва, князя Олега. Він знає, що руські люди це «русские люди», хоча насправді це різні явища, лінгвістичний феномен.
Публікація статті українською мовою — це хід, це величезний аванс, написання мовою народу, якого нібито не існує, бо є «один народ».
Нам сусідня країна написала таку біографію, яка виключає наш суверенітет. Якщо у нас президент є гарантом Конституції, у якій сказано, що Україна є суверенною державою українського народу, то йому треба на це реагувати.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS