Яким буде реформований календар державних свят?

Більше розкаже Анна Олійник аналітик Центру досліджень визвольного руху, співавторка аналітичного документу «Виклики законодавчого регулювання календаря державних свят. Green paper».

«Ми зіштовхнулися з тим, що наш календар упорядкований доволі хаотично. Дещо є продовженням радянської спадщини, дещо є продовженням традиційних свят тощо. І нараз важко визначитися, що саме говорить наш календар в контексті такого ціннісного напрямку в державній політиці.

Зараз в нас 11 святкових неробочих днів, але за останніми правками в Трудовий кодекс в нас 2 травня перетворилося на робочий день, а 25 грудня стало вихідним. Інституті національної пам’яті пропонує ще скасувати 8 березня як вихідний день, і може залишитися 10 днів. Це доволі прийнятна норма, враховуючи, що в Європі приблизно на рік 8-11 вихідних, але в нас існує таке явище, як перенос вихідних – якщо свято припадає на суботу чи неділю, то воно переноситься на п’ятницю чи понеділок.  Це не дуже популярна опція в європейських країнах. А в Україні за рахунок цього переносу можуть утворюватися кількаденні канікули, що ускладнює роботу приватного бізнеса, який працює в вихідні» – розповіла Анна Олійник.

Анна Олійник зазначила, що великі релігійні свята в нас відзначаються на рівні державних свят, як  і в європейських країнах, проте є певні відмінності.

«В європейських країнах також відзначаються деякі християнські релігійні свята на рівні державних свят, але там набагато краще врегульовано питання з тим, що представники інших релігійних спільнот для гідного відзначення свят свого релігійного культу мають право брати вихідні. В Україні теж така норма є — на 3 вихідних щороку, але в нашій державі вони мають їх потім відпрацювати. Тобто християни не відпрацьовують своє Різдво або Великдень, а представники інших релігійних спільнот мають ці вихідні відпрацювати», – пояснила аналітик.

Загальні висновки, на які вийшла дискусія, полягають в наступному.

«Ми проаналізували інтереси максимальної кількості сторін і спробували створити схему, як би мала виглядати реформа державних календарних свят для того, щоб задовольнити максимальну кількість представників зацікавлених груп. Українських інститут національної пам’яті – це фактично єдина структура, яка має комплексне бачення, як би мала виглядати ця реформа. Якщо ми говоримо про церкви чи профспілки, то вони обстоюють якісь  важливі свята саме для них, але немає системного комплексного бачення. Тому ми говорили, що таким кістяком може служити законопроект Українського інституту національної пам’яті, але врахувати забезпечення права для інших релігійних спільнот та національних меншин, щоб  гарантовано брати собі вихідні та вирішити питання з відпрацюванням. Також врегулювати питання з 8 березням, якщо ми говоримо, що ми святкуємо цей день, але робимо його робочим, то це потребує припрацювання у суспільстві з точки зору просвіти. Цей день зараз у суспільства сприймається як день парфумів, квітів та кохання, а ідеологічний зміст з нього вимивається. Тому важливо провести освітню складову, щоб люди зрозуміли, чому так відбувається і зацікавилися цим», – сказала Анна Олійник.  

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.