Яким чином Україна будуватиме корвет для ВМС Бразилії?

В студії Юрій Кирилич, директор департаменту ДП “Укрінмаш”. 

Любомир Ференс: Серед 8 заявок у цьому тендері є українська заявка. Розкажіть трохи більше, що це має бути за корвет? Чому саме Бразилія?

Юрій Кирич: Ми би хотіли поділитись нашим досвідом участі в цьому проекті. В світовому масштабі й в колі людей, які розбираються в цій продукції, це набуло великого розголосу. Мова йде про тендер, до якого Бразилія готувалась багато років і минулого року оголосила – на будівництво чотирьох корветів класу тамандара. Корвет – це військовий корабель довжиною понад 100 м. Отже, отримало лише 19 компанії з усього світу запрошення на цей проект. Це особисте запрошення, яке виписується міністром оборони або Радою адміралів. Спочатку ми виявили інтерес взяти у цьому участь і до цього скептично поставитись у новинах, у світі. До того, що нас взагалі запросять взяти у цьому участь. Україна – серйозний гравець на ринку зброї, але був скепсис. Ми запросили генерала військово-морських сил в Україну, він оглянув і ми отримали запрошення на цей тендер. Це 2,5 тисячі сторінок технічної документації – який має бути цей корвет. Всім компаніям дали 6 місяців на підготовку пропозиції. Під час підготовки продовжувався цей скепсис, що це дуже складно підготувати таку пропозицію, адже вона складається з сотень компаній – це надзвичайно складний технічно продукт. 18 червня ми подали нашу українську заявку. Поряд з нами подало ще 8 компаній. До речі, було також запрошено Росію, але вони не подали свою пропозицію.

Дмитро Тузов: Репутаційно було б дуже добре, якби Україна оновлювала власний військово-морський флот. Чи не вбачаєте ви деякий парадокс, що теоретично ми можемо збудувати, за участі України, корвет для ВМС Бразилії, при тому питома вага тут серйозна: конструкторська розробка, двигуни, турбіни, ракетні системи, оптова електроніка – все це виробляється в Україні. У нас, на жаль, не відбувається відновлення власного морського флоту. Це певний парадокс. Тим більше, що ми бачимо загострення ситуації в Азовському морі, де точно не завадила б присутність нових українських військових кораблів, так само, як і в Чорному, між іншим.

Юрій Кирич: Це парадокс на перший погляд, але зверніть увагу, Укрінмаш – це спецекспортер, це фірма, яка займається експортом військової продукції. За ті замовлення, які ми отримуємо з-за кордону, гроші находять в Україну. Тобто з експорту ми можемо отримувати фінансування національних розробок. Таким чином, ми не віддаємо щось, що в нас існує, а навпаки примножуєм і даємо шанс для створення нового, для розвитку того, що є.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Recent Posts

Чи стане Мішель Обама кандидаткою в президенти США: аналізує політичний аналітик

Про президентські вибори в США говоримо з аналітиком Центру досліджень «Детектора медіа» Артуром Колдомасовим. Read More

07.05.2024

«Час  —  зброя росіян». Труднощі повернення

На Громадському радіо говоримо про те, яку допомогу надає проєкт «Шлях додому» батькам й опікунам,… Read More

07.05.2024

Лінь чи депресія: психологиня про українських підлітків

Невизначеність у майбутньому, піклування про здоров'я. Чим живуть українські підлітки в умовах війни? Read More

07.05.2024

В Україні зараз близько 10,5 млн пенсіонерів — Павловський

В Україні один працюючий утримує одного пенсіонера. Read More

07.05.2024

«У росіян нема особливих намірів щодо Сумщини й Харківщини» — Киричевський

Про удари по Сумщині, знищений російський катер та ситуацію на Сході говоримо з військовим експертом… Read More

06.05.2024

Паска, ковбаска: як зробити частиною «тарілки здорового харчування»

У цьому епізоді подкасту «З понеділка!» Катерина Мацюпа і Ліза Цареградська обговорили вкотре: що таке… Read More

06.05.2024