https://static.hromadske.radio/2018/08/gromadska-hvilya-s.svg

Йдучи в глибокий космос, ми маємо дбати про Землю, — космонавт Каденюк

Що потрібно для реалізації Україною своїх можливостей космічної держави й чим нині займається перший астронавт незалежної України — розмова з льотчиком-космонавтом Леонідом Каденюком

Ведучi

Євген Павлюковський,

Дмитро Тузов

Гостi

Леонід Каденюк

Йдучи в глибокий космос, ми маємо дбати про Землю, — космонавт Каденюк
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_hh_2017-11-12_kadenyuk.mp3
https://static.hromadske.radio/2017/11/hr_hh_2017-11-12_kadenyuk.mp3
Йдучи в глибокий космос, ми маємо дбати про Землю, — космонавт Каденюк
0:00
/
0:00

У студії перший астронавт незалежної України, льотчик-випробувач, радник голови Державного космічного агентства України, президент Аерокосмічного товариства, кандидат технічних наук Леонід Каденюк.

 

Дмитро Тузов: Вчора у Французькій Гвіані з космодрому Куру успішно стартувала європейська ракета-носій Vega з українським двигуном. Також вчора в Дубаї відкрився авіасалон, на якому представлено українсько-саудівський вантажний літак Ан-132 Д, це теж приємна подія.

Євген Павлюковський: А в США в неділю 12 листопада був запущений ракетоносій середнього класу Antares, розроблений за участю України. Наскільки Україна сьогодні є потужною космічною державою?

Леонід Каденюк: Дійсно, Україна є космічною державою. Є всі підстави стверджувати це. В Україні існує повний цикл вироблення космічної техніки від проектування, виробництва, до запусків, експлуатації в космічному польоті. Це найважливіший критерій, який характеризує Україну як космічну державу.

Але можливості нашої космічної галузі використовуються десь на 5-7% — не більше. Для того, щоб комічна галузь працювала, найголовніше — політична воля тих, хто приймає рішення стосовно державних програм, в тому числі космічних. Тому треба, щоб наші керівники від президента, голови Верховної Ради, ВРУ, прем’єр-міністра, Кабміну зрозуміли, наскільки космічна галузь важлива для будь-якої держави, в тому числі для України.

Все, чим займається людина на Землі, пов’язано з космосом, з космічною галуззю, починаючи від сільського господарства, медицини, а найголовніше — високі технології. Без високих технологій будь-яка держава не може вважатися сучасною. А високі технології, в першу чергу, зумовлюються космічною та авіаційною галуззю. Це дві галузі, від яких залежить технологічний розвиток, бо там вирішуються складні проблеми, в першу чергу, технічні. Вирішення цих проблем сприяє створенню нових технологій.

Від початку космічної ери, з 4 жовтня 1957 року, придумано, запатентовано більше 50 000 винаходів високих технологій

Ми навіть не підозрюємо, що багато з того, чим ми користуємось на Землі, — це космічні технології. Наприклад, тефлон, блискавки або липучки на куртках. Я вже не кажу про телебачення, радіо, GPS-навігацію — це все комічні технології. Звичайно, цій галузі треба приділяти значно більше уваги, ніж зараз приділяється нашими керівниками.

Дмитро Тузов: Переді мною є проект бюджету України, в якому сказано, що Державне космічне агентство України може отримати в наступному році 2 мільярди 25 мільйони гривень. Це менше на 855 мільйонів, ніж минулого року. Триває тенденція до зменшення фінансування космічної галузі, те саме відбувалося і минулого року.

Леонід Каденюк: Ці мільярди, в першу чергу, спрямовані на ліквідацію заборгованості. А кошти, які йдуть на розвиток, значно менші. Наприклад, минулого року було десять мільйонів гривень. Звичайно, навіть не треба порівнювати з Америкою, бо смішно.

Дмитро Тузов: Згідно з державним бюджетом на управління і випробовування космічних апаратів пропонується виділити 169 мільйонів гривень — 6 мільйонів 250 тисяч доларів. Колись у розмові Леонід Костянтинович сказав, що це значно менше, ніж може коштувати середньостатистичний бразильський футболіст, який грає в «Шахтарі» чи в будь-якому українському клубі. Що робити з цією пропорцією?

Леонід Каденюк: Я вже сказав: треба розуміння, щоб все-таки керівники держави, від яких все залежить, прислуховувались до фахівців космічної галузі, бо краще за них ніхто не знає, навіщо потрібні гроші й куди саме їх вкладати, щоб наша космічна галузь розвивалась. Все-таки вона користується великим попитом у світі, повагою з боку тих самих американців, європейців, фахівці мають великий авторитет. Треба все це використовувати. В нас досить багато молоді, яка намагається йти в космічну, авіаційну галузі, там є багато молодих фахівців, вони досить талановиті.

Євген Павлюковський: І вони лишаються в Україні?

Леонід Каденюк: Так, переважна більшість. Є одиниці, які намагаються виїхати з України.

Євген Павлюковський: Я так розумію, Україна проводить набагато менше фундаментальних досліджень, ніж, наприклад, США. На чому тоді тримається наша космічна галузь?

Леонід Каденюк: Треба наголосити, що те, на чому ми зараз літаємо, ракета-носій «Зеніт», «Циклон» — це все радянські технології. Незважаючи на це, зараз над ними працюють наші вчені, роблять їх більше працездатними та надійними. Крім того, зараз розроблена серія ракет-носіїв «Маяк» — п’ять розробок різного класу. Наше Конструкторське бюро не стоїть на місці, воно працює і щось розробляє. Але треба, щоб було краще фінансування з боку держави.

Дмитро Тузов: Чи могла би Україна активніше долучатися до міжнародних проектів і програм, що для цього потрібно? Адже нам було приємно почути, що стартувала ракета, де є компоненти, зроблені в Україні.

Леонід Каденюк: Якщо взяти Antares, то в американців фірма Orbital АТК, яка їх виробляє, має значно менше досвіду в виробництві ракет-носіїв, високопотужних ступенів, і саме в роботі з низькотемпературними кріогенними компонентами, тому запросили українців. Наше конструкторське бюро «Південне»  має в цьому великий досвід. При створені першого ступеня Antares використані деякі технології ракети-носія «Зеніт». Це дуже приємно, тому що на фоні того, що відбувається з нашою космічною галуззю, ця подія дуже приємна для української космонавтики і для України, бо це імідж нашої держави.

Дмитро Тузов: І додаткове фінансування?

Леонід Каденюк: Звичайно. Це фінансування, якийсь заробіток, тому що особливо на нашому Південному машинобудівному заводі великі проблеми з фінансуванням, із виплатою заробітних плат, тому хоч якісь заробітки таким чином потрапляють.

Дмитро Тузов: Ілон Маск, відомий винахідник, відзначив нашу ракету «Зеніт», сказавши, що це найкраща ракета в світі після його. В нас могла би бути співпраця з новою формацією космічних дослідників?

Леонід Каденюк: Звичайно. Я працюю і в цьому напрямку як радник голови Державного космічного агентства України щодо знаходження контактів із космічними галузями інших країн, у тому числі США, було звернення до Ілона Маска, компанії Orbital АТК та інших. Справа в тому, що на ринку космічних послуг досить велика конкуренція. Вони мають свою ракету-носій, навіщо їм українська? А нам треба пропонувати, наприклад, африканським країнам, Саудівській Аравії.

Дмитро Тузов: Людство вже береться за такі надскладні програми, як висадка на інших планетах, зокрема йдеться про можливість експедицій на Марс. Як ви до цього ставитесь?

Леонід Каденюк: Справа в тому, що зараз для того, щоб полетіти на Марс, вірніше, щоб запустити літальний апарат автоматичну міжпланетну станцію без людини, ніяких проблем нема. Перші польоти на Марс здійснювались десь вкінці 60-х. Але для того, щоб запустити людину, потрібна техніка, яка на порядок-два складніша, ніж те, на чому ми літаємо навколо Землі.

Одна з проблем — це подолання потужних радіаційних поясів і захист астронавтів від них, щоб вони пролетіли і через два дні не померли від того, що отримали величезну дозу. І багато інших проблем. Проблема виживання на самому Марсі, бо там атмосферний тиск у 160 разів нижчий, ніж на Землі. В таких умовах вода в рідкому стані не існує. Біологічне життя не може існувати без води. Є багато проблем, і ці проблеми треба вирішувати.

Коли хтось каже, що вже десь через років п’ять ми полетимо й почнемо заселяти Марс, звичайно, це фантастика. Нам треба берегти нашу планету Землю, треба думати про те, щоб ставлення до екології нашої планети було інше, ніж воно є зараз. 

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.