ЄС готовий відкриватися Україні, — фахівець з європейського права

Наталя Соколенко: У яких європейських країн є застереження проти цієї угоди і чому?

Роберт Хорольський: Цей документ не є історичним. Це один із кроків на довгому шляху. Він почався у вересні минулого року, одразу після подій, пов’язаний із Брексітом. Тоді європейські лідери зрозуміли, що прийшов час давати стратегічні відповіді на виклики, які постали перед Європою. Цей процес розрахований до червня 2019 року, коли відбудуться вибори у Європейський парламент.

Важко читати європейські документи, адже там багато прикметників. Вони відволікають від  дієслів, які відображають сутність того, що відбувається.

Інша особливість – це тривалість процесу. Цей документ веде до червня 2019 року.

Завдання – винести на європейські вибори чітко усвідомленні проблеми та  опції. Їх вже викладали на початку цього місяця, коли Європейська комісія на чолі із Юнкером презентувала візію того, як розвиватиметься Європа. Документ має чотири блока. Хоча Україна у цьому документі не загадана, але є місця, де ми можемо домислити, що Україна могла б стояти через кому.

Документ підписали 27 держав-членів, тобто без Британії. Британія вже тривалий час не бере участі у певних процесах, адже ця країна вже не зовсім належить до європейської родини.  Цей документ про те, як давати відповідь на ті виклики, які стоять перед громадянами ЄС.

Наталя Соколенко: То де саме у документі йдеться про Україну?

Роберт Хорольський: Отже, Україна починається із другої частини документа. Перша говорить про те, що ЄС має чим похвалитися. Це унікальний союз. Друга частина – це виклики. Перше – регіональні конфлікти. Хто це? Україна і Сирія. Серед викликів ще є тероризм, тиск міграції і протекціонізм.

Дмитро Тузов: Протекціонізм – це про відкриті ринки і про те, що ЄС не боїться конкуренції?

Роберт Хорольський: Абсолютно. Конкуренція також згадана у документі. П’яте –  це соціальна та економічна нерівність, яка існує між заходом і Сходом. Невідомо, коли вона буде подолана. Досі відставання Польщі чи Чехії є очевидним.  Проблеми також є у Греції, Італії. Виклики є.

Вони кажуть, що головний інструмент та фундамент – це єдність. У декларації дуже багато гарних пафосних слів. Вони пишуть: «єдність – це необхідність і наш вільний вибір. Наш союз є нероздільним і неподільним». Що вони хочуть бачити у найближчі 10 років? Безпечний союз, який процвітає, який стабільно розвивається, який конкурентний, який соціально відповідальний.

У документі є таке речення, яке може бути нам цікавим: «Ми хочемо, щоб союз залишався відкритим для тих європейських країн, які поважають наші цінності і, які беруть зобов’язання розвивати їх».

Наталя Соколенко: Це означає, що ЄС відкритий для членства?

Роберт Хорольський: Це важлива фраза. Жан Клод Юнкер казав, що до закінчення його мандату розширення ЄС не буде. Крапка. Ще в одному місці говориться про те, що є можливість відкритості до розширення. Тобто ця фраза повторюється двічі. Це означає, що ЄС готовий відкриватися.

Я думаю, що нам потрібна якась візія для ЄС. Ми маємо знати коли та як це має статися. Я думаю, що ЄС ніколи не відкидає когось. ЄС веде переговори навіть із Туреччиною.

Наталя Соколова: Чи створюються в Україні подібні документи? Чи є наша візія України на найближчі 10 років.

Роберт Хорольський: Я про це не чув. Думаю, що питання на часі.

Наталя Соколова: Чи ви готові долучитися до розробки такого документу?

Роберт Хорольський: Якщо ініціатори запросять, то так.