З безвізом Україні просто не пощастило, — Давид Стулік

Прес-аташе представництва ЄС в Україні Давид Стулік каже, що якби не змінилися зовнішні обставини, Україна могла б вже мати безвізовий режим навіть на початку цього року.

Тетяна Трощинська: Сьогодні, особливо по обіді, заголовки багатьох ЗМІ сповіщали про те, що ЄС схвалив безвізовий режим для України. Але ж насправді це не так?

Давид Стулік: Було зроблено дуже важливий крок, але він лише один із у цілому процесі. Це дуже важливий день, адже прийнято таке важливе рішення.

Тетяна Трощинська: Треба пояснити, що це за рішення комітету постійних представників країн-членів ЄС. Що означає саме сьогоднішнє рішення?

Давид Стулік: Україна отримала план безвізового режиму у 2010 році і його потрібно було виконувати. Україна робила це до кінця 2015 року. Якби тоді не змінилися зовнішні обставини, то Україна могла б вже мати безвізовий режим навіть на початку цього року.

Але як всі пам’ятають, з’явилася міграційна криза — наплив біженців у Європу, неконтрольовані потоки осіб, почали знову запроваджуватись внутрішні кордони між країнами Шенгену. І тут стало зрозуміло, що існуючі механізми стосовно кордонів потрібно змінити. З’явилася ідея, що для країн, котрі мають безвізовий режим, також потрібно придумати механізм, на підставі якого можна призупинити безвізовий режим.

Тоді Європейський Парламент і країни-члени ЄС прийняли рішення, що до моменту створення такого механізму не можна надати безвізовий режим будь-яким третім країнам.

Василь Шандро: Тобто це стосується не лише України?

Давид Стулік: Так, крім України, на безвізовий режим чекають Грузія, Косово і Туреччина. Тут ніхто ні з ким не пов’язаний, всі ці процеси оцінюються на підставі досягнень кожної країни окремо.

Україні не пощастило, бо вона не скористалася вікном можливостей, яке було відкрите до 2015 року. Маленька Молдова встигла, бо отримала безвізовий режим ще в квітні 2014 року.

Тетяна Трощинська: Чим саме не скористалася Україна?

Давид Стулік: У 2010 році кожна країна, котра хотіла мати безвіз — отримала домашнє завдання: план для безвізового режиму. І його потрібно було виконувати. Пам’ятаєте, були дискусії про, наприклад, запровадження біометричних паспортів. Це також були питання контролю кордону, боротьби з корупцією. На жаль, ви самі прекрасно знаєте, що цей останній пункт виявився найскладнішим для України. Тому цей процес у вас зайняв 5-6 років, тоді як у Молдові — 3. Виконання цього домашнього завдання було прискорене Майданом.

Тут немає жодних подвійних стандартів, як багато хто нині каже. Просто змінилися обставини. Але я вірю, що буде happy end і вже скоро й українці зможуть їздити по Європі без віз.

Василь Шандро: Але це станеться не в листопаді, як анонсував наш президент.

Давид Стулік: В листопаді цього не станеться із двох причин. Це рішення має ще ухвалити Європейський Парламент, адже в ЄС діє двокамерна парламентська система: є два органи, що приймають спільно рішення стосовно певного питання — Європейський Парламент і країни-члени ЄС, тобто Рада Міністрів. Після їх згоди має пройти час для впровадження цього рішення в життя.

Василь Шандро: Ситуація на східних кордонах України є важливою для прийняття подібних рішень? В який спосіб неконтрольовані Україною території увійдуть в це коло безвізового режиму?

Давид Стулік: Тут є два аспекти. Перший такий, що Україна, може, і не контролює ці території, але контролює потік осіб між цими територіями. Тут є приклад тієї ж Молдови, яка не контролює Придністров’я, але отримала безвізовий режим. Тобто це не є перешкодою за умови, що Україна зможе контролювати потоки осіб на своїй території.

Другий аспект — це те, що буде з громадянами України, які там проживають. Вони зможуть скористатися безвізовим режимом, якщо у них будуть українські документи: має бути біометричний паспорт.

Василь Шандро: Сама наявність кордону з Росією, який тепер уже буде умовно кордоном Європейського Союзу — це є якоюсь пересторогою?

Давид Стулік: Приїжджали європейські прикордонники та перевіряли, наскільки українська прикордонна служба спроможна контролювати всі свої кордони, включаючи з Росією. Вони дійшли до висновку, що Україна дійсно контролює цей кордон і що немає небезпеки для перетину кордону мігрантами, перевезення контрабанди, тощо.

Тетяна Трощинська: Звідки беруться дати, коли Україні нададуть безвіз?

Давид Стулік: Ми з боку ЄС ніколи не називали конкретних дат щодо безвізу. Бо тут є багато моментів, які не залежать від нас. Візьмемо, наприклад, цю справу створення механізму призупинення безвізового режиму. Тут йдуть переговорим між країнами-членами ЄС і депутатами Європейського парламенту. Кожен з них має якісь свої інтереси. Ми не можемо сказати, чи вони зможуть домовитися завтра, чи післязавтра. Єдине, що ми можемо сказати, що це дійсно зараз не на фінішній прямій в цих переговорах, і тому ми постійно кажемо, що в близькому майбутньому це питання буде вирішено, але коли конкретно — це, знаєте, як гадання на такій кришталевій кулі.

Тетяна Трощинська: В кінці жовтня після зустрічі експертів і журналістів з послами країн ЄС в українських ЗМІ була поширена думка, що три країни (Франція, Бельгія та Німеччина) блокують процес отримання Україною безвізового режиму. Наскільки це так?

Давид Стулік: Уряд кожної країни відповідальний перед своїми виборцями. Якщо є побоювання у суспільстві щодо надання безвізового режиму будь-якій третій країні — уряди мають до цього прислухатися. Тут треба переконувати більшу частинку країн ЄС в тому, що дійсно з боку України тут нема жодних ризиків, загроз на ринку праці.

Я не хотів би називати тут конкретні країни, але це не так — процес не блокували. Країни просто хотіли мати впевненість в тому, що безвізовий режим для українців не призведе до негативних наслідків. Певні країни дуже чекали на результати е-декларування, адже у ЄС боротьба з корупцією є визначальним фактором того, наскільки в Україні відбуваються реформи.